03.05.2007 Справа № 2-91/06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Білецька Л.М., Виноградник О.М.,
секретар судового засідання -Прокопець Т.В.,
за участю представників сторін:
позивач -ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_2 року;
позивач -ОСОБА_4., паспорт серії НОМЕР_3 року;
від позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_5.,ОСОБА_6. -ОСОБА_1., довіреності від ІНФОРМАЦІЯ_1; від ІНФОРМАЦІЯ_2; від ІНФОРМАЦІЯ_3; від ІНФОРМАЦІЯ_4;
від відповідача -ОСОБА_9, довіреність від ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_8., довіреність від ІНФОРМАЦІЯ_6;
третя особа - ОСОБА_7., паспорт серії НОМЕР_4 року;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2006 року у справі № 2-91/06
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАП», АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний підприємецьОСОБА_7, АДРЕСА_1
про вихід із засновників товариства, виділ частки в спільному майні та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2006 року у справі № 2-91/06 (суддя Єлізаренко І.А.) позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ “СТАП» сплатити ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. по 1800 грн. кожній вартості їх часток; стягнуто з ТОВ “СТАП» на користь позивачів по 17 грн. кожній державного мита, стягнуто з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.; а також на користь позивачів солідарно стягнуто 29 грн. 60 коп. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із права учасника товариства з обмеженою відповідальністю на вихід із членів товариства з виплатою йому вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, яка дорівнює 1800 грн. виходячи з частки кожного з позивачів у майні товариства 1,3%. При відмові в задоволенні позову в частині виділу позивачам в натурі будинку побуту № 2 суд зазначив про укладення договору оренди щодо його частини з третьою особою -ОСОБА_7. Вимоги про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу відхилені за безпідставністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивачі - ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати і направити справу на новий розгляд.
В апеляційній скарзі позивачі зазначають, що судом не встановлено вартість майна товариства на момент виходу учасників-позивачів із складу учасників. Посилання суду на балансову вартість майна позивачу вважають неправомірним, оскільки балансова вартість не відображає реальну вартість майна на момент виходу. Крім того позивачі, з посиланням на їх вихід зі складу учасників товариства у 1999 році, зазначають про необхідність стягнення вартості майна з урахуванням 3% річних. Також вказують про прийняття товариством рішення про передачу 135 м.кв. частини приміщення будинку побуту, яке не було вкладом учасників до статутного фонду, а тому судом неправильно зазначено про прийняття рішення про виділ вкладу в натурі.
Відповідач -ТОВ “СТАП», проти апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою, рішення просить залишити без змін. Зазначає, що товариством визнані вимоги позивачів про вихід із засновників із виділом вартості майна, пропорційній частці кожного у статутному капіталі товариства. Вказує, що позивачами не заявлялися претензії щодо неправильної оцінки вартості майна та стягнення 3% річних. Моральної шкоди позивачам не завдавалось, а вимоги про передачу позивачам з долею в майні товариства 7,8% будинку побуту вважає безпідставними.
Третя особа -ПП ОСОБА_7. проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 травня 2007 року прийнято відмову від апеляційної скарги позивачів ОСОБА_5.,ОСОБА_6., ОСОБА_4.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи відкладався з 22 березня 2007 року до 19 квітня 2007 року та 03 травня 2007 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до установчого договору від 20 вересня 1996 року позивачі -ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАП» як члени трудового колективу приватизованого орендного підприємства сфери послуг “Надежда», з частками у засновницькому фонді товариства по 1,3 %, що складало по 500 грн. /а.с.16-25 т.1/. Рішення про створення ТОВ “СТАП» прийняте на зборах членів трудового колективу (протокол від ІНФОРМАЦІЯ_8), рішенням Новомосковської райдержадміністрації від ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрований статут Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТАП», а 24 жовтня 2001 року » (реєстраційна справа № НОМЕР_5) Новомосковською райдержадміністрацією зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ “СТАП», затверджену загальними зборами товариства 30 липня 2001 року /а.с.26-41 т.1/.
В липні 2002 року позивачі -ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. звернулися до суду з позовом до ТОВ “СТАП» про вихід із засновників, виділ частки в спільному майні та відшкодування моральної шкоди і, з урахуванням уточнень та доповнень позовних вимог, просили /а.с.65 т.2/ зобов'язати відповідача забезпечити їх вихід із засновників товариства з виділом кожній долі 1,3: в майні товариства, в тому числі з виділом частини майна в натурі -по 1/6 частини будинку побуту № 2 і по 1800 грн. кожній. Також просили зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду по 100 грн. кожному позивачу, стягнути по 40 грн. витрат на юридичну допомогу, по 34 грн. судових витрат і 75 грн. поштових витрат.
Згідно п.3 ч.1 ст.116 ЦК України, п.»в» ч.1 ст.10 Закону України “Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти у встановленому порядку з товариства.
Як встановлено ч.2 ст.148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Аналогічний порядок визначений в п.4.6 Статуту ТОВ “СТАП» /а.с.26-33 т.1/, згідно якого у разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою учасників товариства частка учасника, що виходить з товариства, повертається йому повністю або частково в натуральній формі. Частка майна, набута учасником за рахунок приватизаційних сертифікатів, повертається в грошовому еквіваленті.
Порядок оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю встановлений ст.54 Закону України “Про господарські товариства», згідно положень якої при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Згідно позовної заяви, при визначенні позивачами розміру належної їм частини майна останні виходили із балансової вартості майна ТОВ “СТАП» на 2004 рік у розмірі 164791 грн.98 коп. (164285 грн.35 коп. -основні фонди + 506 грн.63 коп. обладнання і матеріали) -згідно довідки ТОВ “СТАП» про балансову вартість майна /а.с.51-52 т.2/. З урахуванням частки кожного позивача у статутному фонді товариства 1,3% частка кожного у майні товариства складає 2140 грн. З урахуванням вартості будинку побуту № 2 -2049 грн.07 коп. по 1/6 на кожного -340 грн. Різниця між долею кожного позивача -2140 грн. -340 грн. дорівнює 1800 грн. На підставі зазначеного позивачі просили виділити їм будинок побуту № 2 вцілому та по 1800 грн. кожному.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції рішення про зобов'язання відповідача сплатити позивачам по 1800 грн. кожній мотивував згодою відповідача ТОВ “СТАП» виплатити вказані суми кожному відповідачу.
Вищевказаний висновок суду є невірним та необґрунтованим, оскільки не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі.
Згідно вимог ст.148 ЦК України, ст.54 Закону України “Про господарські товариства» при виході із товариства учасник має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
При визначенні розміру виплати позивачам вартості частини майна товариства судом першої інстанції вищевказані положення закону не враховані, а момент виходу позивачів із товариства та період розрахування сум виплат судом взагалі не вказані.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу від НОМЕР_1 Зборами учасників ТОВ “СТАП» прийнято рішення про задоволення заяв учасників товариства ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. про вихід з товариства з виділом їм частини будівлі Будинку побуту № 2 площею 315 м.кв. /а.с.26-27 т.2/.
При задоволенні позову про виплату позивачам частини вартості майна товариства судом першої інстанції не вирішувалось питання визначення вартості майна ТОВ “СТАП» на момент виходу позивачів зі складу товариства і затвердження річного звіту та розміру отриманого товариством на день виходу позивачів прибутку.
Для вирішення вищевказаних питань обов'язкове призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Позивач -ОСОБА_1. від свого імені та від імені позивачів ОСОБА_3., ОСОБА_2, ОСОБА_5., таОСОБА_6. від призначення, а також оплати бухгалтерської експертизи відмовилась, що, з урахуванням заперечень відповідача, унеможливлює її проведення.
Як встановлено ст.60 ЦПК України, ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
З урахуванням вищевикладених обставин справи та положень процесуального закону судова колегія визнає недоведеними вимоги позивачів щодо розміру належних їм виплат вартості частини майна товариства у зв'язку з виходом із членів товариства, тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Також судова колегія визнає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачами не доведений факт заподіяння вказаної шкоди та відповідний причинний зв'язок винних дій (бездіяльності) відповідача.
Рішення суду першої інстанції, у зв'язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, порушенням та неправильним застосовуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати підлягають покладенню на позивачів.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2006 року у справі № 2-91/06 скасувати.
В позові відмовити.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
О.М.Виноградник