07.05.2007 Справа № 5/265
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання: Ролдугіній Н. В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, яке відбулося 03.05.2007 року:
від позивача: Романяк Микола Ярославович - представник, довіреність №13/06 від 13.07.06;
від відповідача: Островерхий Геннадій Миколайович - представник, довіреність №41/Д від 03.01.07;
Бондарь М.І. - директор відділення АКБ, довіреність №42/д від 04.01.07
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2007 року у справі № 5/265
за позовом: Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш", м. Кіровоград
до відповідача: Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", м. Київ
про усунення перешкод у користуванні майном
В листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" звернулося в господарський суд Кіровоградської області з позовом до Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" про зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у виконанні будівельних робіт з влаштування ліфтової шахти через належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" нежитлове приміщення, яке розташоване на другому поверсі будинку за адресою: м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2007 року (суддя Змеул О. А.) позовні вимоги задоволено повністю: зобов'язано відповідача не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" у виконанні будівельних робіт з влаштування ліфтової шахти через належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі будинку за адресою: м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, також з відповідача на користь позивача стягнуто 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2007 року, як прийняте із порушенням норм матеріального права, та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при винесені оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статті 319, 386, 395, 396, 397, 525, 759 Цивільного кодексу України та статтю 48 Закону України «Про власність», норми Положення Національного Банку України, затвердженого в Міністерстві юстиції України від 13 жовтня 2003 року № 925/8246, а саме:
- суд першої інстанції неправильно застосував статтю 319 Цивільного кодексу України при вирішенні даного спору, оскільки приміщення було передане відповідачу в оренду строком на 10 років, тобто до 01.02.2010 року, при цьому умова, що через приміщення, що орендується буде проходити шахта ліфта не ставилася. До цього часу договір оренди від 01.02.2000 року є чинним, оскільки відсутня угода сторін про його розірвання, як і відсутні рішення суду згідно яких договір був би розірваним на вимогу однієї із сторін, чи визнаний недійсним. Крім того у рішенні господарського суду Кіровоградської області, яке набрало чинності, суд дав правову оцінку договору оренди від 01.02.2000 року, та визнав правомірним володіння і користування вказаним приміщенням з боку Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", тобто вказане приміщення цілком правомірно знаходиться у володінні і користуванні відповідача, а Відкрите акціонерне товариство Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш", реалізуючі своє право власності, та діючи на власний розсуд, як передбачено статтею 319 Цивільного кодексу України, згідно договору оренди від 01.02.2000 року, за плату, у строк до 01.02.2010 року передав своє право володіння і користування приміщенням Акціонерному комерційному банку "Правекс-Банк";
- відповідно до підпункту 1, 2 пункту 1 статті 395 Цивільного кодексу України видами речових прав на чуже майно є право володіння і право користування. Статтею 397 Цивільного кодексу України передбачено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, тобто у відповідності до вищезазначених норм Цивільного кодексу України позивач за договором від 01.02.2000 року передав право володіння і користування приміщенням, що розташоване на 2-му поверсі будівлі по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді - Акціонерному комерційному банку "Правекс-Банк";
- статтею 396 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі від власника майна. Відповідно до статті 48 Закону України «Про власність», положення щодо захисту права власності поширюються на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського володіння, оперативного управління, довічного успадкування, володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на на захист свого володіння також від власника;
- суд неправильно застосував статтю 386 Цивільного кодексу України, оскільки листи, які суд прийняв як доказ того, що позивач має підстави передбачити можливість порушення свого права власності, стосувалися правовідносин сторін, що виникають з договору оренди і передбачали пропозицію Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" щодо можливої зміни приміщення, що є предметом договору оренди, і ніяк не є доказом того, що відповідач порушуватиме право власності позивача. Не є доказом того, що позивач має підстави передбачити порушення свого права власності і позов Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" до Відкритого акціонерного товариства Кіровоградського проектно-конструкторського інституту "Грунтопосівмаш" про усунення перешкод у користування майном, а саме не проводити будівельні роботи по прокладенню шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні відповідача, так як у вказаному позові мова йде про заборону проводити будівельні роботи по прокладенню шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", а не про заборону власнику в облаштуванні ліфта в приміщенні по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді;
- відповідач зазначає, що він не проти прокладення шахти ліфта в приміщенні по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді, а проти проходження шахти ліфта через приміщення, що знаходиться в користуванні відповідача, оскільки це порушить права останнього на володіння та користування майном, а також приведе до односторонньої зміни умов договору від 01.02.2000 року, оскільки площа приміщення, що знаходиться в оренді відповідача зменшиться без згоди на те останнього, що є порушенням вимог статті 525 Цивільного кодексу України;
- судом першої інстанції не враховано те, що шахту ліфта позивач має намір прокласти через банківську установу, чим порушуються всі вимоги Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України. Так , пунктом 4 розділу І Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затвердженим в Міністерстві юстиції України від 13 жовтня 2003 року № 925/8246, передбачено, що приміщення банків повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України та нормам вищезазначеного положення. Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що банки, керівники банків або уповноважені ними особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Положення, створити безпечні умови працівникам банку під час виконання ними своїх обов'язків та його клієнтам, а також створити належні умови по збереженню готівки та інших цінностей. Пунктом 4 розділу ІІ «Вимоги до приміщень банків»Положення передбачено, що не допускається перетинання шляхів пересування клієнтів (а відтак і будь-яких осіб) і транспортування готівки та інших цінностей, а також потрібно виключити можливість спостерігання клієнтами і сторонніми особами за переміщенням готівки та інших цінностей і роботою з ними персоналу банку, а прокладення шахти ліфта через приміщення банку ніяким чином не виключить можливість спостерігання клієнтами і сторонніми особами за переміщенням готівки та інших цінностей, що значно порушує вимоги Національного банку України.
У відзиві на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, виходячи з наступного. Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майна інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Посилаючись на статтю 55 Конституції України та статтю 386 Цивільного кодексу України, зазначає, що незважаючи на наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт з влаштування шахти ліфта, виданого уповноваженим органом, позивач має всі підстави передбачати, що відповідач у майбутньому, після того як позивач приступить до проведення робіт з влаштування шахти ліфта на другому та третьому поверхах будівлі, буде перешкоджати позивачеві проводити будівельні роботи з влаштування ліфтової шахти. Своїми діями відповідач порушить право власності позивача на будівлю розташовану в м. Кіровограді по вул. Орджонікідзе, 7, оскільки внаслідок дій відповідача позивач буде обмежений у своєму праві вільно розпоряджатися власним майном, це підтверджується листом відповідача № 46455/12 від 21.10.2005 року, листом відповідача № 78845/06 від 12.12.2006 року, листом відповідача № 04/6391 від 29.09.2005 року, відзивом відповідача по даній справі.
10 квітня 2007р. АКБ “Правекс-Банк» подано клопотання, в якому відповідач, доповнюючи підстави, за якими він вважав рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню, обгрунтував вказане доповнення відповідними доказами, які, як зазначив відповідач, він отримав після винесення рішення судом, в зв»язку з чим просив на підставі ст.ст. 22, 101 Господарського процесуального кодексу України залучити їх до матеріалів справи.
Розглянувши подане клопотання та враховуючи приписи ст.ст. 22, 101 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає за можливе залучити подані з клопотанням АКБ “Правекс-Банк» документи.
03 травня 2007р. ВАТ Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" подано клопотання про витребування додаткових доказів, а саме рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №1537 від 09.11.2005р., дозвіл на проведення будівельних робіт №67 від 12.07.2006р., відомості стосовно того, чи наданий ВАТ “КПКІ “"Грунтопосівмаш" дозвіл на проведення будівельних робіт з реконструкції частини нежитлового приміщення для влаштування ліфтової шахти за адресою: м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7.
Розглянувши подане клопотання, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов»язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Подані сторонами доказами є достатніми для вирішення спору.
Зазначені позивачем докази про витребування яких він клопоче, не є необхідними для вирішення спору.
Окрім того, Дніпропетровський апеляційний господарський суд враховує, що строк розгляду справи в апеляційній інстанції закінчується 10 травня 2007р.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 14:20 07 травня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:
На підставі договору оренди № 1/А-00 від 01.02.2000 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Кіровоградський проектно-конструкторський інститут "Грунтопосівмаш" -орендодавець, та Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" -орендар, останній користується приміщенням, площею 700 м2, другого поверху будинку, що розташований по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді.
Позивач має намір здійснити у зазначеній будівлі роботи з влаштування шахти ліфта, для чого позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції частини приміщення, виданий відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 49 від 11.07.2006 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради.
Позивач, з урахуванням доповнення до позову, посилаючись на те, що він має всі підстави передбачити, що відповідач у майбутньому, після того як позивач приступить до проведення робіт з влаштування шахти ліфта на другому та третьому поверхах будівлі, буде перешкоджати позивачеві проводити будівельні роботи з влаштування ліфтової шахти, чим порушить право власності позивача на будівлю, просив на підставі статей 319, 386 Цивільного кодексу України зобов'язати відповідача не чинити перешкод у виконанні позивачем будівельних робіт з влаштування ліфтової шахти через належне позивачу на праві власності нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі будинку по вул. Орджонікідзе, 7 в м. Кіровограді.
Статтею 395 Цивільного кодексу України встановлено, що до речових прав на чуже майно віднесене право володіння.
Відповідно до частини 1 статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Право володіння, користування чи розпорядження чужим майном обмежує право власності власника цього майна в тій мірі, в якій воно надано суб'єкту права на чужу річ.
Власник речі не може обмежити володіння, користування суб'єкта права на чужу річ.
Як вбачається з договору оренди № 1/А-00 від 01.02.2000 року позивач передав відповідачу в оренду приміщення для використання відповідно до статутних цілей відповідача, тобто для розміщення на наданій в користування площі 700 м2 банківської установи.
Установа банку розміщена на другому поверсі вищевказаного будинку, в якому розташовані відділи банку, операційна зала, зала видачі грошей, кабінети керівництва банку та сховище.
Розташування на цьому поверсі шахти ліфта призведе до обмеження наданого орендарю права володіння та користування наданим в оренду майном, оскільки зменшиться площа приміщень, що передана в оренду, влаштування ліфтової шахти потребує здійснення переобладнання приміщень, що утруднить створення належних умов по збереженню готівки та інших цінностей, що є фактично односторонньою зміною умов договору та є недопустимим в силу статті 525 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що орендодавець -власник майна не може вимагати обмеження прав володільця майна.
В силу статті 386 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту.
У випадках, коли власник пов'язаний з порушником зобов'язальними відносинами, що виникли з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України, в тому числі договорів, застосовуються зобов'язально-правові заходи захисту відносин власності.
Статтею 773 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач належним чином виконує зобов'язання за договором оренди відповідно до умов договору та вимог глави 58 Цивільного кодексу України.
Позивач просить забезпечити захист відносин власності шляхом застосування речово-правових заходів, тобто заходів, спрямованих безпосередньо на захист права власності як абсолютного права.
Право ж власності позивача щодо спірних приміщень обмежено правом відповідача володіти цими приміщеннями.
Приймаючи рішення у справі, суд зазначені вимоги чинного законодавства не врахував.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 року ( з наступними змінами) «Про судове рішення»рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Рішення прийнято господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування відповідно до вимог статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", м. Київ задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2007 року у справі № 5/265 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Кіровоградський проектно-конструкторський інституу "Грунтопосівмаш", м. Кіровоград на користь Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк", м. Київ 42,50 грн. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Зобов'язати господарський суд Кіровоградської області видати наказ відповідно до вимог статей 116-117 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно
Помічник судді М.В. Юрченко
07.05.2007р.