Постанова
Іменем України
25 квітня 2007 року
Справа № 2-9/2371-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився
представник відповідача: Ющенко Т.А., дов. № 021-Д від 04.01.07
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 15 березня 2007 року у справі № 2-9/2371-2007
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_10)
до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
про визнання відсутності права вимоги
Ухвалою господарського суду Автономної Республики Крим від 15 березня 2007 року, на підставі пункту 1 статті 80 господарського процесуального кодексу України, припинено провадження по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання відсутності права вимоги.
На зазначений судовий акт позивачем подана апеляційна скарга, в якій сторона просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду від 15 березня 2007 року та відправити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, повідомлений був належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки позивач про час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, судова колегія вважає, що підстав для відкладення розгляду справи, в зв'язку з неявкою позивача, не вбачається.
За клопотанням представника відповідача судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У січні 2007 року Суб'єкт підприємницької діяльності АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", у якому просить суд визнати відсутність у відповідача права вимагати від позивача відшкодування збитків у сумі 53776,16 грн. по рахунку НОМЕР_1.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції провадження по справі було припинено на підставі пункту 1 статті 80 господарського кодексу України.
Суб'єкт підприємницької діяльності АДРЕСА_1 вважає, що вказана ухвала прийнята в порушення діючого законодавства, а тому просить її скасувати.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2006 року між сторонами був укладений договір про постачання електроенергії.
18.12.2006 року комісією по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, діючої при Відкритом акціонерном товаристві "Крименерго", був складений протокол НОМЕР_2, згідно якого позивач зобов'язаний сплатити вартість електроенергії, що недообліковується, у розміру 53776,16грн. Підставою перерахунку об'єму і вартості спожитої електроенергії послужив акт Білогірського РЕС від 01.12.2006 року, яким виявлена невідповідність тарифних зон в сезонах А і Д. На оплату вказаної суми відповідач виставив рахунок НОМЕР_1.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
На думку судової колегії, оскаржувана ухвала відповідає зазначеним вимогам в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені про визнання відсутності у Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" права вимагати від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відшкодування збитків у сумі 53776,16грн. по рахунку НОМЕР_1.
Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизації державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений законом або договором та не підвідомчий господарським судам, а відтак не може бути предметом розгляду Господарського суду.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судова колегія вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що спір виник при виконанні господарчого договору, а тому, згідно пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України подвідомчий господарському суду, з вищевикладених обставин.
Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103, 105, п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2007 року по справі № 2-9/2371-2007 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2007 року у справі № 2-9/2371-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді