Справа №592/9661/16-а
Провадження №2-а/592/357/16
/мотивувальна частина/
24 листопада 2016 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого - судді Зоріка М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Білоконь І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Сумах Департаменту патрульної поліції в особі інспектора роти № 4 батальйону УПП м. Суми Нужного Є.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
01 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_1 інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Суми Нужним Є.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. В позові ОСОБА_1 обґрунтовує, що вимог ч.1 ст. 122 КУпАП не порушував, а саме: посилаючись на необґрунтоване притягнення його до адміністративної відповідальності внаслідок однобічного і неповного з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, оскільки зібрані докази в супереч ст.ст. 256, 283 КУпАП не оцінені на достатність для спростування заперечень позивача, а при винесенні постанови грубо порушена процедура притягнення до відповідальності через безпідставну відмову у складенні протоколу про адміністративне правопорушення на вимогу позивача, у зв'язку з чим просив постанову скасувати. Також, позивач у позові стверджував, що зазначене правопорушення не вчиняв, проте відповідач, не роз'яснивши права, жодним чином не зафіксувавши будь-які порушення, відмовив у складенні протоколу про адміністративне правопорушення і одразу наклав стягнення постановою. Як наслідок, просить скасувати постанову серія ПС2 № 495280 від 01.10.2016 року, винесену інспектором роти № 4 батальйону УПП м. Суми Нужним Є.В. про накладення на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 255 гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, заперечуючи тим, що правопорушення мало місце, після зупинки позивачу роз'яснено його права, складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Оскільки складення протоколу не передбачено діючим КУпАП, то інспектором УПП в м. Суми не складено такого протоколу, оскільки протокол складається лише у випадку оскарження винесеної ним постанови, а не у разі заперечень особи проти скоєного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 495280 від 01 жовтня 2016 року водій ОСОБА_1 в м. Суми по вул. Кооперативній, буд. 2 керуючи транспортним засобом -автомобілем «Пежо», д/н. НОМЕР_1, здійснив зупинку ТЗ в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п.п. 33.3.34 ПДР України, тобто позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого інспектором патрульної служби Нужним Є.В. складена вказана постанова, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 255 грн.(а.с.8)
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
В судовому засіданні позивач пояснив, що при складанні постанови інспектором патрульної служби при винесенні постанови грубо порушена процедура притягнення до відповідальності через безпідставну відмову у складенні протоколу про адміністративне правопорушення на вимогу позивача.
Відповідно п.п33.3.34 ПДР України "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Доводи позову щодо до бездоказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України є безпідставними і необґрунтованими, оскільки спростовуються поясненнями в судовому засіданні представника інспектора патрульної поліції, та матеріалами відеозапису, дослідженими в судовому засіданні.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень ст. 276 КУпАП, інспектором ПП розглянуто справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно ст. 283 КУпАП, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі425 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції статті 122 ч.1 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 122, 247, 251, 293 КУпАП України, ст. ст. 2, 9, 11, 71, 86, 159, 160 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Сумах Департаменту патрульної поліції в особі інспектора роти № 4 батальйону УПП м. Суми Нужного Є.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відсутності особи яка подає скаргу під час ухвалення рішення суду апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду виготовлений 28 листопада 2016 року.
Суддя М.В. Зорік