Справа № 520/15073/16-к
Провадження № 1-кс/520/2733/16
29.11.2016 рокуСлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , ст. слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання ст. слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого судимостей, на даний час притягується до кримінальної відповідальності Малиновським р/с за ст. 185 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, -
28.11.2016 року до суду надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2016 приблизно з 00:30 годині ОСОБА_6 , діючи з корисливих спонукань вступив в попередньо змову з невстановленою слідством особу, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, визначивши об'єктом свого злочинного посягання на майно, яке знаходилось в колодці телефонних каналізації, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Контр Адмірала Луніна,1
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 та невстановлена особа, діючи спільно, переконались в тому, що їх дії будуть непомічені і їм ніхто не перешкодить, таємно проникли до колодязю телефонних каналізацій та за допомогою кусачок по металу, перекусили телефонний кабель «ТПП 200*2*0,4».
Таким чином, ОСОБА_6 та невстановлена особа, намагалися викрасти майно, яке належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», а саме телефонний кабель «ТПП 200*2*0,4», загальною довжиною 30 м, тим самим, спричинивши ПрАТ «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду на загальну суму 5845,35 гривень.
Однак, ОСОБА_6 та невстановлена особа довести свій злочинний намір до кінця та розпорядитись викраденим майном не змогли, в зв'язку з тим, що спрацювала сигналізація та вони були затримані співробітниками патрульної поліції м. Одеси.
Крім того ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно за попередньою групою осіб тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.08.2016 приблизно з 00:30 годині ОСОБА_6 , діючи з корисливих спонукань вступив в попередньо змову з невстановленою слідством особу, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, визначивши об'єктом свого злочинного посягання на майно, яке знаходилось в колодці телефонних каналізації, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 та невстановлена особа, діючи спільно, переконались в тому, що їх дії будуть непомічені і їм ніхто не перешкодить, таємно проникли до колодязю телефонних каналізацій та за допомогою кусачок по металу, перекусили телефонний кабель «ТПП 100*2*0,4», «ТПП 100*2*0,4» та «ТПП 50*2*0,4» та витягнули телефонний кабель на поверхню.
Таким чином, ОСОБА_6 та невстановлена особа, викрали майно, яке належить ПАТ «Укртелеком», а саме телефонний кабель «ТПП 100*2*0,4», загальною довжиною 167 м, вартістю 9304,82 гривень, телефонний кабель «ТПП 100*2*0,4», загальною довжиною 100 м., вартістю 5571,75 гривень, телефонний кабель «ТПП 50*2*0,4», загальною довжиною 68 м., вартістю 1944,46 гривень
З місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 та невстановлена особа зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 16 821,03 гривень.
Крім того ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно за попередньою групою осіб тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.08.2016 приблизно з 00:30 годині ОСОБА_6 , діючи з корисливих спонукань вступив в попередньо змову з невстановленою слідством особу, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, визначивши об'єктом свого злочинного посягання на майно, яке знаходилось в колодці телефонних каналізації, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 та невстановлена особа, діючи спільно, переконались в тому, що їх дії будуть непомічені і їм ніхто не перешкодить, таємно проникли до колодязю телефонних каналізацій та за допомогою кусачок по металу, перекусили телефонний кабель «ТПП 200*2*0,4», та витягнули телефонний кабель на поверхню.
Таким чином, ОСОБА_6 та невстановлена особа, викрали майно, яке належить ПАТ «Укртелеком», а саме телефонний кабель «ТПП 200*2*0,4», загальною довжиною 67 м, вартістю 13054,06 гривень.
З місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 та невстановлена особа зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 13 054,06 гривень.
Крім того ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно за попередньою групою осіб тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.09.2016 приблизно з 00:30 годині ОСОБА_6 , діючи з корисливих спонукань вступив в попередньо змову з невстановленою слідством особу, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, визначивши об'єктом свого злочинного посягання на майно, яке знаходилось в колодці телефонних каналізації, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 8.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 та невстановлена особа, діючи спільно, переконались в тому, що їх дії будуть непомічені і їм ніхто не перешкодить, таємно проникли до колодязю телефонних каналізацій та за допомогою кусачок по металу, перекусили телефонний кабель «ТПП 500*2*0,4», та витягнули телефонний кабель на поверхню.
Таким чином, ОСОБА_6 та невстановлена особа, викрали майно, яке належить ПАТ «Укртелеком», а саме телефонний кабель «ТПП 500*2*0,4», загальною довжиною 70 м, вартістю 17 103,08 гривень.
З місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 та невстановлена особа зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 17 103,08 гривень.
Відомості про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 за ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України було внесено до ЄРДР 24.09.2016 року.
24.11.2016 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до п'яти років, не працює та не має постійного джерела доходів, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для їх запобігання.
Прокурор підтримав клопотання, просив врахувати особу підозрюваного який на даний час притягується судом за аналогічний злочин, та задовольнити клопотання слідчого.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту, зазначивши про відсутність ризиків які б вказували на необхідність обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Підозрюваний під час розгляду клопотання був ознайомлений з правами та обов'язкам, підтримав свого захисника в повному обсязі.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши захисника та підозрюваного, а також думку слідчого та прокурора, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: повідомлення оператора «102» про вчинене кримінальне правопорушення, заява представників потерпілих про вчинене кримінальне правопорушення, звіт про вартість викраденого майна, допити свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протокол пред'явлення особи для впізнання, вважаю доведеним у судовому засіданні слідчим наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується нормами національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, згідно рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, притягується до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, що вказує на ризики того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування, та приходить приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що вказаний злочин вчинено без застосування насильства чи погрози його застосування, та відсутні наслідки у вигляді загибелі людини, вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості визначається від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Оскільки слідчий суддя знаходить необхідним обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то вважає за необхідне визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, вважаючи, що саме такий розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ст. слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДДВП в Одеській області.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 29.000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.
Підозрюваний звільняється з-під варти негайно після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до органу досудового розслідування один раз на тиждень;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту проголошення ухвали, тобто з 18 години 15 хвилин 29.11.2016 року та припиняє свою дію о 18 годин 15 хвилин 27.01.2017 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1