23.11.2016 року Справа № 904/5723/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.
при секретарі судового засідання Абадей М.О.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №010-01/8339 від 18.12.2014р., представник;
представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі Філії Акціонерного товариства “Укрексімбанк” у м. Донецьку на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016р. у справі №904/5723/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-
імпортний банк України", м. Київ в особі Філії Акціонерного
товариства “Укрексімбанк” у м. Донецьку
до відповідача-1 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Амстор",
м. Дніпро
відповідача-2 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний
Будинок "Амстор", м. Дніпро
відповідача-3 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Амстор-М",
м. Дніпро
відповідача-4 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Капітель-
Інжиніринг", м. Дніпро
про стягнення 9 369 317,98 доларів США та 45 490 122,68 грн
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016р. (суддя Панна С.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Амстор” та солідарних з ним боржників: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор”, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Капітель- Інжиніринг” (з кожного) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії Акціонерного товариства “Укрексімбанк” у м. Донецьку заборгованість за кредитним договором №5107К6 від 05 квітня 2007р. в сумі 10148237,13 доларів США та 12433804,27 гривень, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 8358000,00 доларів США; прострочена заборгованість за процентами - 1790237,13 доларів США; прострочена заборгованість з комісії за управління - 12433804,27 грн та 24360,00 грн судового збору. В решті позову відмовлено у зв'язку із застосуванням позовної давності до вимог про стягнення пені, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат залишені без розгляду як такі, що заявлені після початку розгляду справи по суті.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення у справі №904/5723/15 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 9036633,95 грн, втрат від інфляції - 1458600,02 грн, прийняти нове рішення в частині стягнення з Відповідача-1,2,4 3% річних в сумі 9036633,95 грн, втрат від інфляції - 1458600,02 грн з кожного. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України), оскільки неправомірно залишено без розгляду заяву Позивача про зменшення позовних вимог, що доповнена вимогою про стягнення 3% та втрат від інфляції. Зазначив, що на момент подання заяви про зменшення позовних вимог від 26.04.2016р. (вих. №051-02/574) розгляд справи по суті не починався, тому строк звернення із такою заявою відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України пропущений не був.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. у зв'язку із надходженням касаційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Амстор" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. провадження у справі зупинялось.
17.10.2016р. справа №904/5723/15 повернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
17.10.2016р. у зв'язку із припиненням повноважень судді Герасименко І.М., по справі здійснений автоматичний перерозподіл, за результатами якого визначено для розгляду колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016р. справа прийнята та поновлена провадженням колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.
23.11.2016р. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кузнецової І.Л. розпорядженням в.о. керівника апарату суду ОСОБА_3 від 23.11.2016р. по справі призначений повторний автоматичний розгляд справи, за результатами якого справа передана колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.
В судовому засіданні 23.11.2016р. повноважний представник Позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідачі-1,2,3,4 явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили, вимог суду щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не виконали, причин неявки не повідомили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення - а.с. 147-150, 157-160, том 2).
З огляду на те, що будь-яких клопотань від сторін до суду не надходило, а наявних матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі відсутніх представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що 05 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії Відкритого акціонерного товариства “Укрексімбанк” у м. Донецьку, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Амстор” як позичальником (надалі - Відповідач-1) був укладений кредитний договір №5107К6 (надалі - Договір) строком дії з моменту підписання до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором в повному обсязі (пункт 8.1. Договору). До Договору були укладені додаткові угоди №№ 1-18, а також №5107К6-19 від 14.02.2013р., №5107К6-20 від 25.04.2013р., №5107К6-21 від 14.06.2013р., №5107К6-22 від 24.07.2013р., №5107К6-23 від 04.10.2013р., №5107К6-24 від 26.05.2014р., №5107К6-25 від 29.08.2014р.
Відповідно до п. 3.1. Договору Позивач відкрив Відповідачу-1 невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.
Згідно з п. п. 3.2.1. Договору ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 11000000,00 доларів США, а з 17.03.2009р. - в розмірі 10 138 000,00 доларів США (додаткова угода №10 від 17.03.2009р.). Згідно з п. п. 3.2.2. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №8 від 20.01.2009р.) кінцевий термін погашення кредиту - 30 вересня 2015 року. Ціль кредиту - фінансування та рефінансування витрат, понесених при будівництві торгівельного центру «Амстор» у м. Кременчук, вул. Халаменюка, рефінансування заборгованості перед компанією-нерезидентом «MIDLAND RESOURCES HOLDING LIMITED” згідно договору позики №21.10/2005 від 21.10.2005р. в сумі, що не перевищує 2300,00 тис. дол. США (п. 3.2.4. Договору в редакції додаткової угоди №1 від 03.08.2007р.)
Згідно з п.п. 3.2.5. Договору в редакції додаткової угоди №17 від 16.03.2012р. тип процентної ставки за користування кредитом за Договором було встановлено фіксованою. Проценти за користування кредитом сплачуються Відповідачем-1, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 11,0% річних.
Згідно з п. 3.4.1. кредитного договору Відповідач-1 зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. Договору згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень Відповідача-1. Строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими. Графік надання та погашення кредиту був узгоджений сторонами у додатку № 1 Договору. Згідно з укладеними додатковими угодами змінювався, укладався новий графік, який сторони узгоджували як новий додаток до Договору. Останній графік надання та погашення кредиту був встановлений додатком №16 до Договору відповідно до додаткової угоди №5107К6-25 від 29.08.2014р. (а.с. 73, том 1).
У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку надання та погашення кредиту, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів (п. 3.4.2. Договору).
Згідно з п. 3.5.1. Договору (в редакції додаткової угоди №13 від 21.04.2010р.) Відповідач-1 сплачує Позивачу проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2 Договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п.3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць.
Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
Сплата процентів за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 30.09.2014р. здійснюється Відповідачем-1 протягом жовтня 2014 - грудня 2014 року, рівними частинами, з 1 по 7 число кожного місяця (абз. п.п. 3.5.1. Договору в редакції, викладеній в додатковій угоді №5107К6-25 від 29.08.2014р.).
Згідно з п. 4.1.1. Договору (редакція додаткової угоди №17 від 16.03.2012р.), Відповідач-1 зобов'язався сплатити Позивачу комісію за управління у розмірі, встановленому в п.3.2 Договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.
Розмір комісії за управління за кредитним договором був встановлений з 01.03.2012р. в розмірі 0,04% від суми заборгованості за основним боргом, щомісяця, без ПДВ (підпункт 3.2.7. пункту 3.2. Договору в редакції додаткової угоди №17 від 16.03.2012р.).
Відповідно до пп. 5.1.3.7. Договору в редакції додаткової угоди №17 від 16.03.2012р., було встановлено обов'язок Відповідача-1 спрямувати грошові надходження на рахунки, відкриті в банку, таким чином: - 100% виручки Відповідача-1 (орендні платежі від здавання в оренду площ торгівельних центрів “Амстор” за адресою: м. Запоріжжя, проспект Радянський, 13; м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька, 41; м. Мелітополь, вулиця Дзержинського, 79; м. Кременчук, вулиця Халаменюка, 7; м. Краматорськ, проспект Маяковського, 1м); - 100% виручки фінансового поручителя ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (від реалізації товарів у торгівельних центрах “Амстор” за адресою: м. Запоріжжя, проспект Радянський, 13; м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька, 41; м. Мелітополь, вулиця Дзержинського, 79; м. Кременчук, вулиця Халаменюка, 7; м. Краматорськ, проспект Маяковського, 1м).
Відповідно до пп. 5.1.17. Договору в редакції, викладеній в додатковій угоді №17 від 16.03.2012р., було встановлено обов'язок Відповідача-1 щокварталу (не пізніше 25-го числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним) надавати до банку оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку, довідки щодо: а) фактичних обсягів погашення протягом минулого кварталу облігацій, емітованих Відповідачем-1, та погашення кредитів, наданих контрагентами-нерезидентами; б) планових обсягів погашення протягом поточного кварталу облігацій, емітованих позичальником, та погашення кредитів, наданих контрагентами-нерезидентами.
У разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених пп. 5.1.17., 5.1.18. та 5.1.3.7 та/або 5.1.20. Договору, розмір комісії за управління збільшується на 0,17% (щомісячно) за кожне таке порушення на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Відповідачем-1 порушені відповідні зобов'язання, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому Відповідачем-1 виконані зазначені зобов'язання (п. 4.1.1. Договору в редакції додаткової угоди №17 від 16.03.2012р.).
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. пп.3.4.1, 3.5.1. Договору Відповідач-1 сплачує Позивачу пеню у валюті кредиту. У разі невиконання зобов'язань згідно з п. 4.1. Договору Відповідач-1 має сплатити банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення (п. 3.2.9. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 06.04.2007р. по 28.12.2007р. Позивачем на позичковий рахунок Відповідача-1 були перераховані кредитні кошти у сумі 11000000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами (а.с. 104-115, том 1).
З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Договором були укладені наступні договори поруки:
- договір поруки №5109Р6 від 18.09.2009р. (надалі - договір поруки-1), укладений між Позивачем, відповідачем та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (надалі - Відповідач-2);
- договір поруки №5107Р5 від 05.04.2007р. (надалі - договір поруки-2), укладений між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Амстор-М” (надалі - Відповідач-3);
- договір поруки №5112Р5 від 28.02.2012р. (надалі - договір поруки-3), укладений між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Капітель-Інжиніринг” (надалі - Відповідач-4).
Відповідно до п. 3.1. договорів поруки Відповідачі-2, 3, 4 зобов'язалися перед Позивачем солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Відповідачем-1 основного зобов'язання. Під основним зобов'язанням розуміється зобов'язання Відповідача-1, передбачені кредитною угодою щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту. Згідно зі ст. 1 договорів поруки в редакції додаткової угоди №5109Р6-5 від 25.09.2014р. до договору поруки-1, додаткової угоди від 20.01.2009р. до договору поруки-2, додаткової угоди №5112Р5-2 від 25.09.2014р. до договору поруки-3 під кредитною угодою розуміється в тому числі Договір зі всіма змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4.1.2. договорів поруки-1,2,3 Позивач має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання відповідачами у випадку, якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Відповідачем-2,3,4 письмового повідомлення Позивача про факт невиконання та/або неналежного виконання Відповідачем-1 зобов'язань за кредитною угодою та/або Відповідачем-2,3,4 за цим договором, вони не будуть виконані, в тому числі якщо відповідачі не змогли виконати будь-яке із зобов'язань (у тому числі в частині) по договору поруки чи Договору.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання Відповідачем-1 по сплаті кредиту, відсотків за користування ним, комісії, тощо, у останнього станом на 26.03.2015р. утворилась заборгованість, що складається із суми основного боргу - 1788000,00 доларів США, суми простроченого основного боргу - 6570000,00 доларів США, суми прострочених процентів - 776365,32 доларів США, суми простроченої комісії за управління - 2350758,58 грн, пені за несвоєчасне погашення боргу по кредиту - 11486295,67 грн.
Вказане стало підставою для направлення вимоги Позивачем Відповідачу-1 про дострокове погашення боргу №051-11/425 від 30.03.2015р. (а.с. 92, том 1). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.04.2015р. вимога отримана Відповідачем-1 (а.с.92, том 1). Втім, борг по Договору не сплачений, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 28.04.2016р., Позивач просив стягнути з Відповідача-1 та Відповідачів-2,4 як солідарних з Відповідачем-1 боржників заборгованість за Договором у сумі 10 148 237,13 доларів США та 22 941461,47 гривень, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 8358000,00 доларів США; прострочена заборгованість за процентами - 1790237,13 доларів США; прострочена заборгованість з комісії за управління - 12433804,27 грн; пеня на прострочену заборгованість за процентами - 12314,93 грн; пеня на прострочену заборгованість з комісії за управління - 108,30 грн; 3% річних - 9036633,95 грн; втрати від інфляції - 1458600,02 грн з кожного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, спір виник з відносин кредитування, до яких застосовуються положення параграфа 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно абз.2 ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, на час її розгляду вимоги Позивача зі сплати заборгованості за Договором відповідачами не виконані. Строк виконання зобов'язань за Договором, враховуючи вимогу про дострокове погашення заборгованості (вих. №051-11/425 від 30.03.2015 року), що була отримана Відповідачем 20.04.2015р., настав через 10 банківських днів після її отримання. Отже, судом першої інстанції вірно встановлений строк виконання зобов'язання по Договору - 06.05.2015р. та зазначено про реалізацію права Позивача за договорами поруки шляхом подання позову до суду в шестимісячний термін з дня настання строку виконання основного зобов'язання (позов поданий до господарського суду Дніпропетровської області 26.06.2015р., тому порука не є припиненою).
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача-1 та солідарних з ним боржників Відповідача-2, 4 (з кожного) на користь Позивача заборгованості за Договором в сумі 10148237,13 доларів США та 12433804,27 гривень, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 8358000,00 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 1790237,13 доларів США, прострочена заборгованість з комісії за управління - 12433804,27 грн є правомірними та законно задоволені судом першої інстанції. Відповідачами розмір заборгованості та порядок її нарахування не оспорювався, заперечення з цього приводу суду не надавались.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. пп.3.4.1, 3.5.1. Договору Відповідач-1 сплачує Позивачу пеню у валюті кредиту. У разі невиконання зобов'язань згідно з п. 4.1. Договору Відповідач має сплатити банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення (п. 3.2.9. Договору).
Позивачем, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.04.2016р., що надійшла до суду першої інстанції 28.04.2016р., заявлено до стягнення з відповідачів пеню на прострочену заборгованість по процентам в сумі 12314,93 грн та на прострочену заборгованість з комісії за управління - 108,30 грн за період з 08.02.2014р. по 13.04.2014р.
29.04.2016р. Відповідачем-1 до суду першої інстанції подано заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 08.02.2014р. по 13.04.2014р., бо позовна заява була подана до суду у червні 2015 року, отже річний строк позовної давності по пені відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України сплинув (а.с.97, том 2).
За загальним правилом ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно застосовано позовну давність до вимог про стягнення пені на прострочену заборгованість по процентам в сумі 12314,93 грн та на прострочену заборгованість з комісії за управління - 108,30 грн за період з 08.02.2014р. по 13.04.2014р. та відмовлено у позовних вимогах в цій частині як заявлених після спливу позовної давності в один рік.
Щодо стягнення з Відповідача-1, Відповідача-2, та Відповідача-4 3% річних у сумі 9036633,95 грн та інфляційних втрат у сумі 1458600,02 грн апеляційний суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом надання письмової заяви.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Як зазначалось, заява Позивача про зменшення позовних вимог від 26.04.2016р. за №051-02/574 була доповнена позовною вимогою про стягнення з Відповідача-1, Відповідача-2 і Відповідача-4 - 3% річних та інфляційних втрат, що фактично є зміною предмету позовних вимог.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, до розгляду справи по суті суд першої інстанції перейшов у судовому засіданні 21.07.2015р., про що значиться у протоколі судового засідання від 21.07.2015р. (а.с. 151, том 1). Також, розгляд справи по суті продовжився і в інших судових засіданнях у справі до подачі заяви про зміну предмету позову.
Таким чином, про зміну предмету позову в частині стягнення 3% річних - 9036633,95 грн, втрат від інфляції - 1458600,02 грн Позивачем в порушення норм ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявлено після початку розгляду справи по суті, тому судом першої інстанції правомірно залишені позовні вимоги в цій частині без розгляду.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2015р. по справі №904/7679/15 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Амстор-М” (Відповідач-3) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. по справі №904/7679/15 вимоги Позивача у справі про банкрутство Відповідача-3 були визнані у розмірі 2436,00 грн (1 черга задоволення), у розмірі 217887007,44 грн (4 черга задоволення) та у розмірі 55914 347,90 грн (6 черга задоволення).
Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 26.04.2016р. №051-02/574 Позивачем виключені із позову позовні вимоги до Відповідача-3, тому вимоги до відповідача-3 не являються предметом спору у цій справі.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що чинне законодавство (ч.1 ст. 598, ст.ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому, звернення із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство поручителя, їх затвердження судом, не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з боржника, інших поручителів за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.
Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі Філії Акціонерного товариства “Укрексімбанк” у м. Донецьку на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016р. у справі №904/5723/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровського області від 04.05.2016р. у справі №904/5723/15 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 28.11.2016р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна