24.11.2016
2-а760/1295/16
760/15486/16-а
24 листопада 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання закінчити виконавче провадження і винести відповідну постанову, -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 14 вересня 2016 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст.. 106 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 106 КАС України передбачені вимоги, яким повинна відповідати позовна заява при зверненні до суду адміністративної юрисдикції.
Проте всупереч ч. 2 ст. 106 КАС України позивач на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначає і не надає докази, які ці обставини підтверджують, зокрема позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що станом на 09.09.2016 року головним державним виконавцем не вчинено жодних дій з приводу закінчення виконавчого провадження ВП № 48597365, а останній наданий позивачем документ датований 14 липня 2016 року.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те що лист-відповідь Військової частини НОМЕР_1 до Заступника директора Департаменту - начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наданий суду є неповним (наявний лише перший аркуш), а також частково нечитабельний, що позбавляє суд можливості перевірити обставини на які посилається позивач.
Частиною 2 ст. 181 КАС України встановлені спеціальні строки звернення до суду, а саме у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За твердженням позивача на виконання вимоги державного виконавця від 06.06.2016 року 14.07.2016 року ним було направлено лист разом з копією платіжного доручення від 11.07.2016 року про виконання рішення суду в повному обсязі в добровільному порядку.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження факту отримання державним виконавцем такого листа разом з платіжним дорученням, із зазначенням дати отримання, позивачем не надано, що позбавляє суд можливості перевірити чи не порушено позивачем строку звернення до суду, враховуючи той факт, що сам позивач посилається лише на загальні строки проведення виконавчих дій з виконання рішень немайнового характеру.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зі змінами та доповненнями, відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Такими органами державної виконавчої служби є:
1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.
2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.
3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Отже, судам необхідно мати на увазі, що в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до норм чинного законодавства, із визначення належного відповідача по справі.
Позивачем як на підставу несплати судового збору за подання позовної (адміністративної) заяви вказано пункт 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».
Однак, згідно з пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зі змінами та доповненнями, позовні заяви про оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються судовим збором відповідно до Закону України "Про судовий збір". За подання таких позовних заяв судовий збір сплачується на загальних підставах.
Суд звертає увагу позивача на те, що положення Постанови ПВССУ № 6 від 07.02.2014 року застосовуються лише в порядку розгляду скарг на дії державного виконавця під час виконання рішення суду ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи що рішення суду на підставі якого було державним виконавцем відкрито виконавче провадження було ухвалене відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, то застосуванню підлягають положення саме Постанови ПВАСУ № 3 від 13.12.2010 року (зі змінами та доповненнями).
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити за подання позовної заяви судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" із відповідними змінами, за подачу до адміністративного суду позовних заяв із вимогами немайнового характеру слід сплатити судовий збір за ставками 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відтак позивачу належить сплатити судовий збір на наступні реквізити
- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812
Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві
Код банку отримувача (МФО) 82 00 19
Рахунок отримувача 312 122 067 000 10
Код класифікації доходів бюджету 220 301 01
Призначення платежу Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа) та згідно ч.3 ст.106 КАС України та надати суду оригінал відповідної квитанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 181 КАС України про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Протягом одного дня з дня одержання такого повідомлення відповідач зобов'язаний отримати в суді копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Однак, в порушення позивачем імперативних вимог ст.. 181 КАС України, суд буде позбавлений можливості вручити відповідачу копію позовної заяви з додатками до неї, а тому позивачу необхідно надати суду копії всіх доданих до позовної заяви документів для їх безпосереднього вручення відповідачу.
Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього ж Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 10 жовтня 2016 року позивач отримав дану ухвалу, однак станом на 24 листопада позивачем недоліки не усунуто.
Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106,108 КАС України, суд, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання закінчити виконавче провадження і винести відповідну постанову, - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .
Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.С. Кицюк