Ухвала від 24.11.2016 по справі 759/13913/15-ц

пр. № 2-с/759/42/16

ун. № 759/13913/15-ц

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Петренко Н.О.

при секретарі Рагімовій Т.О.

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого за заявою Публічного акціонерного товаритсва «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,-

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2015 року Святошинським районним судом м. Києва видано судовий наказ за заявою ПАТ «Київенерго» про стягнення збитків за неврховану електроенергію у розмірі 14 245 грн. 72 коп. та 121 грн. 80 коп. судовий збір.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого 25.11.2015 р. в якій боржник посилається на те, що про наявність оскаржуваного наказу їй стало відомо від державного виконавця, після чого ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду про видачу копії судового наказу. З наявною заборгованістю заявниця не згодна, тому, що регулярно оплачує рахунки ПАТ «Киїенерго» за спожиту електричну енергію. Це підтверджується квитанціями з оплати за останні три роки. Судом не було досліджено обставини та докази, що пломби на лічильнику у встановленому законодавством порядку не були передані споживачеві на зберігання; що акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку і пломби № 6496405 встановлені на ньому в ІІІ кв. 2009р. споживачем або представником споживача не підписувався; доказів про передачу на зберегіння пломб заявником не було надано до суду.

Акт про порушення № 32205 від 06.06.2014р. було складнено без присутності та із порушенням вимог законодавства, тому ОСОБА_1 вважає, що він не може бути прийнятим судом до уваги в якості належного доказу у справі.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу підтримала в повному обсязі.

Представник ПАТ «Київенерго» в судове засідання не з'явився повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.105-1 ЦПК України суд визнав можливим розглядати заяву про скасування судового наказу за відсутності не з'явившихся сторін..

Суд, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

07.11.2016р. ОСОБА_1 отримала судовий наказ./а.с.38/

Згідно ч. 1 ч. 105 ЦПК України, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Згідно ч.8 ст. 105-1 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Як вбачається із матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 регулярно сплачує ПАТ «Київенерго» рахунки./а.с.44-52/

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а тому судовий наказ від 15.09.2015р. підлягає скасуванню, а стягувачу роз'яснюється право звернутися з заявленими вимогами в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.105-1, 293, 294 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Скасувати судовий наказ Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 14 245 грн. 72 коп., судових витрат в розмірі 121 грн.80 коп., а всього в сумі 14 367 грн. 52 коп.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :

Попередній документ
63014533
Наступний документ
63014535
Інформація про рішення:
№ рішення: 63014534
№ справи: 759/13913/15-ц
Дата рішення: 24.11.2016
Дата публікації: 01.12.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Наказне провадження; Розгляд заяв про скасування судового наказу; на вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі