Справа № 408/5999/16-к
Провадження № 11-кп/782/321/16
24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши на відкритому судовому засіданні у м. Сєверодонецьку у режимі відео конференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Біловодського районного суду Луганської області від 23 серпня 2016 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пруди Совєтського району АР Крим, освіта середньо-спеціальна, раніше не засудженого, не працюючого, маючого на утриманні дітей малолітніх дітей 2003, 2006 року народження, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено: ч.2 ст. 413 КК України та призначено покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 6 місяців арешту,
За вироком суду 23 листопада 2015 року командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 259 прапорщика ОСОБА_7 призначено на посаду головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу 3 механізованого батальйону.
Під час проходження військової служби ОСОБА_7 5 квітня 2016 року для використання був виданий автомат АКС-74 № НОМЕР_2 .
ОСОБА_7 будучі військовослужбовцем, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 58, 59, 126, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 16 червня 2016 року в 00.00 годин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не зміг виконувати покладені на нього обов'язки по охороні базового табору військової частини, залишився відпочивати у бліндажі залишивши особисту вогнепальну зброю - автомат АКС-74 № НОМЕР_2 поруч, а 01.00 годин прокинувся та вибув на пост поблизу АДРЕСА_2 . Приблизно о 02.00 годин ОСОБА_7 виявив що ввірений йому автомат АКС-74 № НОМЕР_2 відсутній. Проведеними пошуками вказана зброя була знайдена 19 червня 2016 року на околиці с.Козачий Станично-Луганського району Луганської області.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить змінити вирок суду, зменшити призначене покарання до 1 місяця арешту. Вказує, що суд першої інстанції не в повному обсязі врахував, що він повністю визнав себе винним у скоєному злочині, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується задовільно. Суд безпідставно призначив йому максимальний термін для такого виду покарання як арешт - шість місяців.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який підтримав доводи апеляції, захисника який просить закрити провадження по справі у зв'язку з зміною обстановки, прокурора який вважає вирок суду законним і обґрунтованим а апеляцію безпідставною, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, та не остаржується у апеляції .
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_7 за ч.2 ст.413 КК України оскільки він здійснив дії що виразились у втраті ввіреної для службового користування зброї внаслідок порушення правил її зберігання в умовах особливого періоду.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України віднесено до категорії середньої тяжкості, майнова шкода не спричинена, раніше обвинувачений не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей. Обставини що пом'якшують покарання є: щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Суд врахував данні про особу обвинуваченого, та правильно застосував ст.69 КК України врахувавши обставини які пом'якшують покарання: виконання військових обов'язків у зоні АТО.
Однак на думку судової колегії, суд першої інстанції призначивши покарання за ч.2 ст.413 КК України з застосуванням ст.69 КК України не достатньо врахував особу обвинуваченого у якого на триманні є малолітні діти, який має бездоганне минуле, знаходячись в зоні проведення АТО ризикував своїм життям, тому судова колегія вважає за можливе зменшити ОСОБА_7 призначене покарання до 1 місяця арешту.
З урахуванням наведеного, відповідно до ст.408 ч.1 п.1 КПК України вирок суду підлягає зміні у частині пом'якшення призначеного покарання.
Таким чином, апеляція обвинуваченого підлягає задоволенню.
Судова колегія вважає безпідставним клопотання захисника, про закриття провадження по справі з зв'язку з зміною обстановки - звільнення обвинуваченого у запас, у зв'язку з тим, що це не позбавляє ОСОБА_7 можливості відбути покарання у вигляді арешту.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів,
Вирок Біловодського районного суду Луганської області від 23 серпня 2016 року стосовно ОСОБА_7 яким його було визнано винним за ч.2 ст.413 КК України та з застосуванням ст.69 КК України та призначене покарання у вигляді 6 місяців арешту - змінити.
Зменшити призначене ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.413 КК України з застосуванням ст.69 КК України у вигляді 1(одного) місяця арешту, в іншій частині вирок залишити без змін.
Апеляцію ОСОБА_7 задовольнити, клопотання захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її оголошення, але на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1