Ухвала від 15.11.2016 по справі 760/19274/16-к

Справа № 760/19274/16-к

Провадження № 1-кс/760/15105/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю Секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП у місті Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури, про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного 12.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090008081, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до документів що перебувають у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ) щодо руху коштів на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та рахунках № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , відкритих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , за період часу з 01.01.2012 року по 01.10.2016, у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (МФО НОМЕР_7 ), щодо руху коштів на рахунку № НОМЕР_8 , відкритому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 та рахунках № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , відкритих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , за період часу з 01.01.2012 року по 01.10.2016, із вказівкою дат, сум платежів, повною розшифровкою контрагентів (найменування, ідентифікаційний код, найменування банку, МФО, номера рахунку) та призначення платежу, документів з відомостями про номера телефонів, ІР-адреси, МАК-адреси, з яких проходило з'єднання по системі “Клієнт-Банк” чи іншій програмі з вищевказаним рахунком по кожній банківській операції, документів, а саме платіжних доручень та меморіальних ордерів, які свідчать про надходження та використання коштів по вищезазначеному рахунку, анкети клієнта (відповідно Положення НБУ про здійснення банками фінансового моніторингу), довіреностей на право користування (розпорядження) рахунком, документів щодо відкриття вищевказаного рахунку - договорів про відкриття рахунку, карток із зразками підписів та відбитків печаток (за наявності), довіреностей, копій паспорту, договорів на встановлення систем “Клієнт-банк” чи іншої програми по рахунку, заяв на зняття грошових коштів (переведення на корпоративний рахунок), заяв на обмін валюти, видаткових касових ордерів на отримання готівки, грошових чеків з контрольною маркою, доручень, з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Детектив мотивував клопотання тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що між ДП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , (у 2014 році перейменоване в державну організацію з державного підприємства, надалі за текстом - ДО УААСП) в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 (надалі - КДС) в особі директора ОСОБА_5 укладено договір від 22.05.2013 №22/2013 (МТЦ-1/13), предметом якого є надання ДО УААСП від імені авторів та їх правонаступників дозволу (невиключної ліцензії) на публічне виконання музичних творів в приміщеннях (закладах) суб'єктів господарювання, які у своїй господарській діяльності планують використовувати вказані об'єкти інтелектуальної власності (надалі - Користувачі).

Під музичними творами в договорі розуміється визначений перелік об'єктів авторського права, повноваження на колективне управління якими на території України передано ДО УААСП аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб'єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також повноваження по управлінню якими ДО УААСП здійснює на підставі Закону.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що сума авторської винагороди (роялті) не залежить від тривалості та кількості використання творів. Натомість, пункт 2.6. Договору визначає, що КДС від імені Користувачів виплачує авторську винагороду (роялті) не за право використання, а за фактичне використання Музичного репертуару способом публічного виконання.

Відповідно до листа ДО УААСП від 08.08.2016 №04.02/2552 та наданої копії Договору від 22.05.2013 №22/2013 і додатків до нього, отриманих на вимогу Київської місцевої прокуратури №9, розмір авторської винагороди (роялті) за наданням ДО УААСП Користувачам права (невиключної ліцензії) встановлені у вигляді фіксованих сум за кожний метр торговельної площі, на якій використовується музичні твори. При цьому, в порушення ч. 5 ст. 15 та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (надалі - Закон), Договором не передбачено надання КДС та Користувачами до ДО УААСП інформації про точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання.

Крім того, пунктом 2.2. Договору передбачено, що з метою реалізації положень цього Договору, Користувачі та/або ІНФОРМАЦІЯ_6 отримують невиключне право на відтворення і передачу творів, повноваження на колективне управління якими на території України належить ДО УААСП, з метою виключно подальшого використання таких творів способом публічного виконання. Тобто, КДС також отримало право на використання музичних творів. Однак, відповідно до п.п. 2.6. та 2.7. Договору, а також додатку №2 до Договору, КДС повинно виплачувати ДО УААСП кошти лише від імені та за рахунок коштів Користувачів. Таким чином, розмір і порядок виплати авторської винагороди за отримання КДС права на використання музичних творів в Договорі не передбачено.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що відповідно до уставних документів ДО УААСП та ч. 1 ст. 49 Закону, ДО УААСП є організацією колективного управління. Однією з основних функцій УААСП є збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського права, правами яких вона управляє.

Відповідно до листа ДО УААСП від 08.08.2016 №04.02/2552, отриманого на вимогу Київської місцевої прокуратури №9, в ДО УААСП відсутні документальні матеріали, в яких зафіксовано перелік об'єктів авторського права (музичних творів), право на використання яких передано ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того, у зазначеному листі вказано, що КДС заперечує наявність та чинність Договору від 22.05.2013 №22/2013. Натомість, КДС посилається на існування договору між ДО УААСП та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 27.12.2013 №01/2014.

Документальними матеріалами, наданими ДО УААСП також підтверджується, що кошти від КДС надходили на рахунок ДО УААСП на виконання вимог п. 2.8. Договору від 23.12.2013 №01/2014 (на даний час в ДО УААСП відсутній). Загалом на рахунок ДО УААСП від КДС надійшло 20 тис. грн. Копію Договору від 23.12.2013 №01/2014 та додатків до нього не отримано через його фактичну відсутність в ДО УААСП та відмову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надати копії відповідних матеріалів з посиланням на положення ст. 159 КПК України.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі договору з ДО УААСП, КДС починаючи з 2013 року уклало договори з рядом Користувачів, предметом якого є приєднання Користувачів до всіх правочинів КДС, як вже укладених, так і тих, що можуть бути укладені в майбутньому, тим самим надаючи КДС відповідне повноваження на укладання таких правочинів від імені Довірителя, подальшу їх зміну та/або припинення, виконання їх умов, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання Користувачем об'єктів авторського та/або суміжних прав з Музичного репертуару, у погоджених згідно з умовами таких Договорів закладах Довірителя.

Вказаними договорами передбачено, що Користувачі уповноважили КДС від їх імені та за їх рахунок, здійснювати оплату винагороди (роялті) за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів авторського права і/або суміжних прав з Музичного репертуару на користь суб'єктів авторського/суміжних прав та їх представників.

Укладені договори-доручення передбачають обов'язок Користувачів авансом сплачувати КДС винагороду (роялті у вигляді фіксованої суми) за використання в закладах Довірителя способом публічного виконання (показу) об'єктів авторського права і/або суміжних прав з Музичного репертуару. Із вищевказаного вбачається, що Користувачі не формують точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання.

Також наявна інформація вказує на те, що протягом 2014-2016 років, сума роялті за використання об'єктів авторського права і/або суміжних прав складала 93% від загального платежу, що надходили від ряду Користувачів. Разом з тим, починаючи з 2015 по 2017 рік ставка виплати роялті КДС зменшена до 49%. При цьому, документальні матеріали щодо погодження вказаного питання з ДО УААСП відсутні.

Таким чином вбачається, що службовою особою ДО УААСП в особі директора ОСОБА_4 , в результаті укладання Договору з ІНФОРМАЦІЯ_6 , незаконно передано суб'єкту господарювання - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » функції щодо контролю за відповідністю нарахувань та сплати авторської винагороди законодавчо встановленим мінімальним ставкам, а також за правомірним використанням творів.

Вказаний договір використовується представниками КДС та Користувачів в реалізації протиправної схеми, пов'язаної із заволодінням шляхом обману чи зловживання довірою коштами авторської винагороди (роялті), які призначені для виплати суб'єктам авторського права та їх представникам.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що до укладання відповідних угод з КДС, значна кількість Користувачів тривалий час перебувала у договірних стосунках з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , предметом угод з якими передбачено надання Користувачам від Правовласників майнових прав (невиключної ліцензії) на публічне виконання об'єктів авторського права та суміжних прав на території Користувачів з виплатою винагороду (роялті) правовласникам.

Відповідно до умов вказаних договорів, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », не будучи наділеною повноваженнями відповідно до ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права», передавало невиключну ліцензію на публічне виконання об'єктів суміжних прав та у шахрайський спосіб здійснювало збір винагороди за використання суміжних прав.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2013-2016 років, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 для заволодіння у шахрайський спосіб грошовими коштами авторської винагороди використовувало: рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ); рахунок № НОМЕР_8 , відкритий в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (МФО НОМЕР_7 ).

ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 протягом 2013-2016 років для заволодіння у шахрайський спосіб грошовими коштами авторської винагороди використовувало: рахунки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , відкриті в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ) рахунки № НОМЕР_10 та № НОМЕР_9 відкриті в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (МФО НОМЕР_7 ).

З метою повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження, з'ясування про причетність осіб до вчинення кримінального правопорушення, по справі виникла необхідність у отриманні та наданні для сторони кримінального провадження тимчасового доступу до документів на оптичному носії інформації, що перебувають у володінні: ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ) щодо руху коштів на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та рахунках № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , відкритих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (МФО НОМЕР_7 ), щодо руху коштів на рахунку № НОМЕР_8 , відкритому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та рахунках № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , відкритих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 за період часу з 01.01.2013 року по 22.10.2016, із вказівкою дат, сум платежів, повною розшифровкою контрагентів (найменування, ідентифікаційний код, найменування банку, МФО, номера рахунку) та призначення платежу, документів з відомостями про номера телефонів, ІР-адреси, МАК-адреси, з яких проходило з'єднання по системі “Клієнт-Банк” чи іншій програмі з вищевказаним рахунком по кожній банківській операції, документів, а саме платіжних доручень та меморіальних ордерів, які свідчать про надходження та використання коштів по вищезазначеному рахунку, анкети клієнта (відповідно Положення НБУ про здійснення банками фінансового моніторингу), довіреностей на право користування (розпорядження) рахунком, документів щодо відкриття вищевказаного рахунку - договорів про відкриття рахунку, карток із зразками підписів та відбитків печаток (за наявності), довіреностей, копій паспорту, договорів на встановлення систем “Клієнт-банк” чи іншої програми по рахунку, заяв на зняття грошових коштів (переведення на корпоративний рахунок), заяв на обмін валюти, видаткових касових ордерів на отримання готівки, грошових чеків з контрольною маркою, доручень, з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Слідчий просив постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до зазначених документів без виклику представників особи, у володінні якої вони знаходяться, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.

Суд відповідно до частини другої ст. 163 КПК України визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику представників особи за наведених слідчим підстав.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, разом з цим, будь-яких доказів на підтвердження обставин,викладених у клопотанні, слідчому судді не надав.

Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання про надання тимчасового доступу до зазначених в клопотанні документів задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, зокрема, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до вимог ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Відповідно до статті 62 даного Закону України, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду, тому копії договорів на відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування та виписки про рух грошових коштів по вказаним рахункам, іншим шляхом, окрім здійснення тимчасового доступу до документів, які становлять банківську таємницю клієнтів отримати неможливо.

Судова практика виходить з того (підпункт 7 пункту 2.5 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014), що коли клопотання про надання доступу до речей і документів обґрунтовано лише формально, до нього не додано жодного доказу на обґрунтування викладених слідчим або іншим учасником кримінального провадження, який має право на його подання, доводів це свідчить про їх необґрунтованість.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, до Солом'янського управління поліції з ГУ КЗЕ СБ України надійшло повідомлення про те, що невстановлені службові особи підприємств та організацій, а саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , ДП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , Асоціації « ІНФОРМАЦІЯ_7 » код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » код ЄДРПОУ № НОМЕР_13 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » код ЄДРПОУ НОМЕР_14 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » код ЄДРПОУ НОМЕР_15 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » код ЄДРПОУ НОМЕР_16 , ПП « ОСОБА_6 » код ЄДРПОУ НОМЕР_17 , ПО « ІНФОРМАЦІЯ_12 » код ЄДРПОУ НОМЕР_18 , ПО « ІНФОРМАЦІЯ_13 » код ЄДРПОУ НОМЕР_19 , будучи у змові із службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_14 , шляхом обману чи зловживання довірою здійснюють заволодіння коштами винагороди (роялті) за використання об'єктів інтелектуальної власності, які призначені для виплати суб'єктам авторського права і/та суміжних прав та їх представникам.

Так, фабулою є фактична частина обвинувачення, його зміст, юридична форма якого обумовлюється конкретною нормою КК України. Вона завжди індивідуальна, бо стосується конкретної особи, яка вчинила злочин. Встановлення фактів, що визначають фабулу обвинувачення, і виявлення їх юридичних ознак є передумовою для прав, кваліфікації злочин, діяльності, а отже, і правильного застосування кримінальної відповідальності за конкретний злочин.

Наведене визначення обвинувачення вперше формулюється у внесених до ЄРДР відомостей, які мають містити три складові: фабулу обвинувачення, тобто реальний зміст інкримінованого обвинувачуваному діяння, та встановлені у справі факти, у яких передбачені ознаки відповідного складу злочину; юридичне формулювання, тобто ті правові ознаки, що притаманні типовому поняттю будь-якого виду злочину; правову кваліфікацію за відповідною статтею (частиною, пунктом) особливої частини КК України.

Саме ці обставини, які утворюють фабулу обвинувачення, і складають предмет доказування під час досудового розслідування.

Разом з цим, до клопотання не додано жодного належного та допустимого доказу обставин, викладених у ньому, а саме причетності службових осіб підприємств та організацій, а саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 до можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в рамках досудового розслідування якого було подано клопотання.

Тому, виходячи з вказаних у внесених до ЄРДР відомостей, фабули та правової кваліфікації кримінального правопорушення, в клопотанні відсутнє обґрунтування з посиланням на конкретні докази, яке б підтверджувало суттєве значення витребуваних документів про які просить слідчий, оскільки зі змісту клопотання не випливає, яким чином відомості, які містяться у цих документах, можуть бути використані в цілях, зазначених у клопотанні, відповідно до фабули кримінального правопорушення, яким чином вказана інформація має суттєве значення для кримінального провадження саме за ч. 1 ст. 190 КК України, в рамках досудового розслідування якого і було подане дане клопотання.

При цьому слідчим не обґрунтовані обставини щодо способу використання запитуваної інформації, що перешкоджає слідчому судді прийняти рішення щодо необхідності провадження даної слідчої дії, оскільки за викладених обставин не вбачається за можливе встановити подальші дії слідчих та межі використання отриманої інформації, а й відповідно встановити виправдану потребу досудового розслідування саме в такий ступінь втручання до інформації, якою володіє особа і яка становить охоронювану законом таємницю.

Так, при розгляді клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів слід ретельно вивчати всі надані матеріали і у кожному конкретному випадку встановлювати наявність або відсутність всіх умов, на які посилається слідчий як на підставу надання такого дозволу, а також перевіряти відповідність змісту клопотання вимогам ч. 2 ст. 160 КПК.

За загальними принципами кримінального процесуального законодавства, ухвала слідчого судді має відповідати вимогам законності та обґрунтованості. Законною є ухвала слідчого судді, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, на підставі кримінального процесуального закону. Обґрунтованою є ухвала слідчого судді, яка обґрунтована на тих доказах, які були розглянуті під час розгляду клопотання.

За таких обставин, під час розгляду клопотання встановлено, що воно обґрунтовано лише формально, до нього не додано жодного доказу на обґрунтування викладених слідчим доводів необхідності отримання тимчасового доступу до запитаних документів, оскільки не було надано правового обґрунтування мети витребування визначених ним документів; не доведено, що буде виконано завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням; що вбачається наявність достатніх підстав вважати, що запитані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути доказами у кримінальному провадженні, а тому необхідно отримати тимчасовий доступ до документів, а також їх вилучення; і не визначено, яке вони будуть мати доказове значення саме у даному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 190 КК України та без яких неможливо іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

При цьому слідчий лише декларативно посилався в клопотанні на те, що вказані документи мають значення для кримінального провадження, а тому є необхідність отримати тимчасовий доступ.

Разом з тим, слідчим не було доведено, яке мають значення для проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, документи що перебувають у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_1 ) щодо руху коштів на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та рахунках № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , відкритих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , за період часу з 01.01.2012 року по 01.10.2016, у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (МФО НОМЕР_7 ), щодо руху коштів на рахунку № НОМЕР_8 , відкритому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 та рахунках № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , відкритих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , за період часу з 01.01.2012 року по 01.10.2016, для встановлення яких саме важливих обставин у кримінальному провадженні та можливості використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, і взагалі, не надано доказів необхідності вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, виходячи з фабули кримінального правопорушення та його правової кваліфікації.

Таким чином, оскільки така процесуальна дія як тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, зачіпає законні права та інтереси невизначеного кола інших осіб, законодавець визначає підстави та умови, за яких проведення даної слідчої дії вважається можливим, допустимим і право­мірним, то вважаю, що всупереч вимогам ст.160 ч.2 КПК України вмотивованих правових підстав для тимчасового доступу до документів та його мети, які мають бути покладені в основу проведення слідчих дій, клопотання не містить, а тому задоволенню не підлягає.

За викладеним, керуючись ст. ст. 159, 160, 162-164 КПК України, слідчій суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП у місті Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури, про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного 12.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090008081, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
62943627
Наступний документ
62943629
Інформація про рішення:
№ рішення: 62943628
№ справи: 760/19274/16-к
Дата рішення: 15.11.2016
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Розкриття інформації, що містить банківську таємницю, надання дозволу на проведення ревізії, продовження терміну ревізії тощо