Справа № 461/5233/16-ц
"23" листопада 2016 р. Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар Мисько С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, з підстав викладених в фабулі позову.
У судове засідання призначене на 23.11.2016 року, позивач не з'явився повторно, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї не явки суд не повідомив.
Крім того, будь-якого письмового документу поважності причин неприбуття позивача в судові засідання суду не надано, що дає суду підстави розцінювати неявки позивача не інакше, як затягування розгляду справи та свідчить про недобросовісне здійснення своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Чергове відкладення без поважних причин розгляду справи, порушує вимоги ст.157 ЦПК України щодо строків розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. (провадження по справі відкрито 10.08.2016 року).
До того ж, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Тому, у зв'язку з наведеним положення п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
Позивач має право повторного звернення до суду із аналогічними вимогами.
Керуючись ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України, суд , -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без розгляду.
Роз'яснити право позивача повторного звернення до суду із аналогічними вимогами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.Р.Волоско.