Ухвала від 24.11.2016 по справі 2-186/11

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 2-186/11 Головуючий у 1 інстанції Громова І.Б.

Пр. № 22-ц/778/5091/16 Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

24 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Суддя-доповідач апеляційного суду Запорізької області Гончар М.С.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2016 року про залишення позовної заяви без руху

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Банк) до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Банк звернувся до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 31.01.2010 року у сумі 501157,26 грн. (а.с.3).

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2010 року провадження у цій справі за вищезазначеним позовом Банку було відкрито (а.с. 35).

Заочне рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 09 лютого 2011 року (яким позов Банку було задоволено, а.с. 54-55), яке було у подальшому скасовано ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07 квітня 2016 року (а.с. 99-100) в порядку задоволення заяви відповідача ОСОБА_4 про перегляд останнього.

При новому розгляді цієї справи судом першої інстанції у загальному порядку - 28 квітня 2016 року Банк подав у матеріали цієї справи заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 108), в якій просив стягнути солідарно з відповідачів за кредитним договором заборгованість станом вже на 12.04.2016 року, яка складається із: заборгованості за кредитом 58721,04 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.07.2007 року складає 1501532,22 грн.; заборгованості за процентами 61174, 31 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.07.2007 року складає 1654263,81 грн.; пені за несплаченими процентами та кредитом 6791990,03 грн.

Відповідно до ст. 80 ч. 3 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2016 року (а.с.145) зазначену позовну заяву Банку через недоплату судового збору за її подачу залишено без руху.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Банк подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити вищезазначену справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

23 листопада 2016 року зазначена цивільна справа із апеляційною скаргою Банку надійшла до апеляційного суду Запорізької області та була передана у провадження судді-доповідача Гончар М.С.

Ознайомившись із змістом зазначеної апеляційної скарги Банку та матеріалами справи, суддя-доповідач дійшов висновку про наступне.

Ст. 293 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в ст. 293 ЦПК України відповідно до буквального змісту кожного із пунктів.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги Банку, останній оскаржує у цій справі ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2016 року про залишення його позовної заяви без руху.

Однак, ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не входить до переліку ухвал, передбачених ст. 293 ЦПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду у цій справі.

Відповідно до ст. 293 ч. 1 п. 9 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо: визначення розміру судових витрат.

Проте, як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, останньою не визначався розмір судових витрат, які Банк має доплатити у цій справі при подачі вищезазначеної позовної заяви про збільшення позовних вимог.

При вищевикладених обставинах, вищезазначена ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2016 року у цій справі апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

В силу вимог ст. 293 ч. 2 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

При вищевикладених обставинах, керуючись ст. ст. 210, 231, 293, 297 ЦПК України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

із апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2016 року про залишення позовної заяви без руху

повернути до Запорізького районного суду Запорізької області для вирішення питання судом першої інстанції про повернення апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у цій справі, заявникові.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач М.С. Гончар