Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12141/16-к
18.10.2016 Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 42016110340000139 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
відповідно до наказу Начальника Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області від 29.08.2014 № 89 о/с-пр, капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативно-розшукової роботи управління з 01.09.2014, де останній працює по даний час.
Являючись службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативно-розшукової роботи Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Положення про Державну пенітенціарну службу України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №394/2011, Положення про управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, посадових обов'язків, затверджених начальником управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області 11.01.2016, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України; знати та керуватися у практичній діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Державної пенітенціарної служби України, а також міжнародними правовими актами щодо поводження з особами, засудженими до покарань за скоєння злочинів, дотримання прав людини і громадянина, реалізовувати державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; здійснювати постійний контроль за станом оперативної обстановки та оперативно-розшукової діяльності в установах виконання покарань; здійснювати керівництво діяльністю оперативних апаратів установ, куратором яких він є, щодо своєчасного виявлення, попередження, припинення та розкриття злочинів серед засуджених, а також виявлення та викриття осіб, які ці злочини готують, вчиняють або вчинили; організація безпеки персоналу установ, інших осіб, які перебувають на їх території та засуджених; організація протидії злочинним формуванням, попередження консолідації злочинців в установах; виявлення та припинення функціонування каналів надходження до засуджених наркотичних засобів, спиртних напоїв, грошей та інших заборонених предметів.
У порушення указаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що завдяки використанню власного службового становища та товариських зв'язків, зможе вплинути на прийняття рішення щодо переводу засудженого з однієї установи покарань до іншої, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.
Так, в один із днів липня 2016 року, але не пізніше 20.07.2016, ОСОБА_4 зустрівся із громадянином ОСОБА_6 , у м. Києві по вул. Дегтярівська, 13 біля Київського слідчого ізолятора, під час зустрічі останній розповів йому, що в нього є знайомий на прізвище ОСОБА_7 , який відбуває покарання у Вільнянській виправній колонії № 20 управління ДПтС в Запорізькій області та питав, який порядок переведення засуджених з однієї установи виконання покарань до іншої та чи можливо його перевести до іншої установи виконання покарань в Київській області.
Дізнавшись про даний факт ОСОБА_4 вирішив створити злочинну схему одержання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_6 , за вирішення питання щодо переводу його знайомого засудженого ОСОБА_7 до іншої установи виконання покарань в Київській області.
В подальшому ОСОБА_4 , являючись службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем, являючись старшим оперуповноваженим відділу оперативно-розшукової роботи Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, під час другої зустрічі з громадянином ОСОБА_6 27.07.2016, у м. Києві на Контрактовій площі біля трамвайної зупинки, пообіцяв останньому надати допомогу в переводі його знайомого, а саме повпливати на посадових осіб Державної пенітенціарної служби України щодо переводу засудженого ОСОБА_7 до однієї з установ виконання покарань в Київській області, за що запропонував надати йому неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США.
Надалі в телефонній розмові 28.07.2016 ОСОБА_4 повторно підтвердив громадянину ОСОБА_6 свою пропозицію надати допомогу та повпливати на прийняття рішення щодо переводу його знайомого засудженого ОСОБА_7 до однієї з установ виконання покарань в Київській області.
13.09.2016 близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_4 , являючись службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем під час особистої зустрічі із громадянином ОСОБА_6 , перебуваючи у адміністративній будівлі управління ДПтС України в м. Києві та Київській області за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, за вплив на прийняття рішення щодо переводу його знайомого засудженого ОСОБА_7 до однієї з установ виконання покарань в Київській області.
13.09.2016 о 17 год. 10 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, у зв'язку із чим його злочинна діяльність була припинена. Отримана 13.09.2016 ОСОБА_4 неправомірна вигода у сумі 2000 доларів США вилучена в ході огляду місця події.
Ці дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
18 жовтня 2016 року між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. (двадцять п'ят тисяч п'ятсот) грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 369-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. У суді останній визнав свою вину.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Також суд вбачає підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання, як про це просив захисник у судовому засідані.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
затвердити угоду від 18 жовтня 2016 року про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18 жовтня 2016 року покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту змінити на особисте зобов'язання та зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду.
Також покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- не відлучатися із місця свого постійного проживання, без дозволу суду.
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов'язання скасувати.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 особистого зобов'язання покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_1