Справа № 686/19482/16-ц
(заочне)
09.11.2016 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі - Потравному І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за розпискою посилаючись на те, що передав у позику грошові кошти, від повернення яких відповідач відмовляється. Тому вимушена звернутися до суду про стягнення боргу.
У судове засідання позивач не з'явився проте, подав до суду заяву у якій підтримав позовні вимоги та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, постановивши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що між сторонами 09 червня 2015 року укладено договір позики грошових коштів у розмірі 200 дол.США. з зазначенням строку їх повернення 09 липня 2015 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Крім цього, згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Суд вважає, що волевиявлення відповідача підтверджується укладеним договором позики та власноруч написаною розпискою.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.1 ст.626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах встановлених законом.
З врахуванням наведених вище аргументів суд рахує, що відповідачем не представлено доказів, що спростовують вимогу позивача про стягнення коштів за договором позики.
Суд вважає, що позивач має право на повернення основного боргу, що еквівалентно курсу НБУ (25,91) станом на 30 вересня 2016 року у розмірі 5182 грн., 3% річних за період з 09 липня 2015 року по 30 вересня 2016 року (449 днів) - 191,22 грн. тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що знайшли підтвердження у судовому засіданні тому сума заборгованості підлягає до стягнення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 580 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 212 - 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 5373,22 грн. боргу та судовий збір у розмірі 580 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. Стефанишин