30 травня 2016 р. Справа № 804/2149/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Єфанової О.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг в сумі 55632,41 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не сплатив самостійно визначених податкових зобов'язань та зобов'язань визначених податковим органом, у зв'язку з чим виникла заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 31198,84 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 24433,57 грн.
Відповідно до ст.183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, за адресою вказаною в довідці з ЄДРПОУ.
Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 06.05.2004 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ФОП ОСОБА_1 протягом 2015 року подавала до Новомосковської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб,в яких декларувало суми, що належить сплатити до бюджету, а саме:
№ 907232447 від 15.12.2014 року на суму 177,00 грн.;
№ НОМЕР_1 від 15.01.2015 року на суму 65,00 грн.;
№ НОМЕР_2 від 17.03.2015 року на суму 121,00 грн.;
Уточнюючий розрахунок № НОМЕР_3 від 29.04.2015 року на суму 455,00 грн. та 14,00 штраф;
№ НОМЕР_4 від 15.05.2015 року на суму 187,00 грн.;
№ НОМЕР_5 від 17.06.2015 року на суму 72,00 грн.;
№ НОМЕР_6 від 13.08.2015 року на суму 73,00 грн.;
№ НОМЕР_7 від 11.09.2015 року на суму 31,00 грн.;
№ НОМЕР_8 від 06.02.2015 року на суму 751,73*4 =3006,92 грн.
Самостійно вищезазначені суми грошових зобов'язань у визначений законом строк сплачені не були.
Податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 08.09.2014 року № 476/173/21721083.
На підставі акту від 08.09.2014 року № 476/173/21721083 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
від 03.11.2014 року № НОМЕР_9, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 26825,31 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 6706,32 грн.;
від 03.11.2014 року № 00203341703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 20118,98 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 5029,74 грн.
Правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 03.11.2014 року була предметом розгляду у справі № 804/20194/14 та Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Проте, сума податкового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.11.2014 року зменшилась за рахунок часткової сплати заборгованості відповідачем з податку на додану до 29902,70 грн. та з податку на доходи фізичних осіб до 20822,57 грн., у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня у розмірі 101,14 грн. та 604,08 грн. відповідно.
У зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області направлена відповідачу податкова вимога від 21.08.2015 року № 497-23.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг:
по податку на додану вартість в розмірі 31198,84 грн.;
по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 24433,57 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя ОСОБА_2