465/6749/15-ц
2-з/465/148/16
судового засідання
"22" листопада 2016 р. Франківський районний суд м.Львова у складі-
Головуючого -судді Гулієвої М.І.,
При секретарі- Жовнір Р.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові клопотання представника позивача ПАТ "ВіЕсБанк" (79000 м.Львів, вул.Грабовського,11 ), про забезпечення позову до ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Солом"янка,21), ОСОБА_2 ( прож. ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення боргу за кредитним договором, -
у провадженні суду знаходиться справа за позовом ПАТ "ВіЕсБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Представник позивача надіслав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 1/3 частка будинку, загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою : Львівська область, Городоцький район, с.Піски, вул. Піщана,14), ОСОБА_1,оскільки,вони не здійснюють виконання зобов"язань за кредитним договором,не дають можливості перевірити стан,в якому перебуває заставлене майно,мають намір відчужити належне їм майно,планують покинути територію України. В якості забезпечення позову просить обмежити право виїзду ОСОБА_2,01.06.1961 р.н.та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.
Дослідивши матеріали справи,суд важає, що клопотання до задоволення не підлягає.
Як вбачається з ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов,забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи,якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 152 ЦПК України визначено,що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.,забороною вчиняти певні дії,передачею речі,яка є предметом спору,на зберігання іншим особам.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен з»ясовувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання забезпечення позову , суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів.
Виходячи з принципу змагальності сторін, обов»язок доведення лежить на тій стороні, яка заявила відповідне клопотання.
Як встановлено судом, сума позову становить 1904 580,58грн.
З матеріалів справи вбачається,що між сторонами 17.06.08р.укладено іпотечний договір,згідно якого з метою виконання зобов"язань за кредитним договором передано в іпотеку об"єкт незавершеного будівництва ,вартістю 560774,грн. та земельну ділянку,вартістю 492184грн.Вартість предмету іпотеки визначена станом на 1.06.2008р.
Заявляючи клопотання про накладення арешту на майно відповідачів, представником позивача не надано звіту про оцінку іпотечного майна станом на листопад 2016р.
Враховуючи вказане, у суду відсутня можливість встановити відповідність заходів з метою забезпечення позову,які просить здійснити позивач дійсним обставинам справи та заявленим позовним вимогам.
Крім того, нормами ЦПК України не передбачено такого виду забезпечення позову, як обмеження праву виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання представника ПАТ "ВіЕсБанк" про забезпечення позову відмовити.
Суддя: М.І.Гулієва