Справа № 553/4350/15-к Номер провадження 11-кп/786/659/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 жовтня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015170030001166 за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Полтавської області ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_9 з внесеними доповненнями, захисника ОСОБА_10 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Ленінського районного суду м. Полтава від 27 травня 2016 року,
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва Російської Федерації, громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз:
20.04.2011 Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, 4.07.2014 звільненого Дзержинським районним судом м. Харкова, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8.04.2014,
визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі.
Визначено, що строк покарання ОСОБА_9 слід обчислювати з 24 жовтня 2015 року, тобто з дня затримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_9 зараховано в строк покарання, призначеного за цим вироком, строк попереднього ув'язнення за період з 24 жовтня 2015 року по день набрання вироком суду законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази.
На вказаний вирок подав апеляційну скаргу прокурор, який просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винуватим та призначити покарання за ч.1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , просить вирок суду змінити в частині кваліфікації дій обвинуваченого на ст. 124 КК України.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду, перекваліфікувати його дії на ст. 118 або ст. 124 КК України.
Разом з цим обвинувачений просить провести:
- судово-криміналістичну експертизу ножа, який був ним переданий працівникам правоохоронних органів, на вирішення експертів просить поставити питання: чи можливо нанести ножем глибиною 5,5 см та шириною вхідного отвору 1 см колоту рану;
- судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання чи міг він ОСОБА_9 адекватно оцінювати ситуацію під час нападу на нього двох собак породи ротвейлер.
Заслухавши пояснення обвинуваченого щодо заявленого клопотання, думку захисника, які підтримали клопотання та прокурора, який, заперечував проти призначення експертиз, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
За приписами ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Як вбачається з даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 305-МК від 26.11.2015, проведеної експертом ОСОБА_12 (стаж роботи - більше 18 років), досліджуваними речами були: два клаптики шкіри: з правого стегна в н/з по внутрішній поверхні і з передньої поверхні грудної клітки справа ОСОБА_13 та її одяг: светр, футболку, штани зі слідами буро-коричневої речовини, схожу на кров та ніж, вилучений у ОСОБА_9 24.10.2015 (т.2 а.п. 45-47).
Даний висновок містить фото та детальний опис ножа, наданого на дослідження, із зазначенням його особливостей і характеристик (т.2 а.п.47), а тому твердження обвинуваченого та його захисника, що ніж, який у нього вилучили експертами не досліджувався спростовується цим висновком.
Також, судово-медичний експерт ОСОБА_12 , який має стаж роботи за фахом «Судово-медична криміналістика» більше 18 років у вказаному висновоку зазначив, що виявлені колото-різані ушкодження на клаптиках шкіри громадянки ОСОБА_13 могли утворитися від дії клинка ножа, наданого на експертизу, тобто, ножем, який 24.10.2015 обвинувачений ОСОБА_9 видав слідчому (т.1 а.п. 193).
Відповідно до даних, які містяться у висновку судово-медичних експертиз № 1144, № 1144-а та № 1144-б від 24.11.2015 причиною смерті ОСОБА_13 стали колото-різане поранення правого стегна з пошкодженням магістральної судини (стегнової артерії) та проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки справа з пошкодженням правої легені, що супроводжувались масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечею і призвели до гострої крововтрати, про що свідчать морфологічні зміни та результати додаткових методів дослідження. При судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_13 виявлено наступні тілесні ушкодження, які можна розділити на дві умовні групи: ПЕРША група - колото-різане поранення правого стегна з пошкодженням магістральної судини (стегнової артерії); проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки справа з пошкодженням правої легені; в правій плевральній порожнині - приблизно 250 мл рідкої крові; крововиливи по периферії та за ходом ранових каналів.
Крім того згідно висновків вказаних судово-медичних експертиз трупу тілесні ушкодження даної (ПЕРШОЇ) групи носять прижиттєвий характер, утворились незадовго до настання смерті у короткий проміжок часу, від не менш ніж двократної дії колючо-ріжучого предмету типу ножа, клинок якого мав лезо з однієї сторони і найбільшу ширину слідоутворюючої частини на рівні занурень біля 20мм, (додатковий надріз утворився вірогідніше за все при зміні направлення клинка в рані, з елементами різання), що діяв із силою, достатньою для утворення даних ушкоджень, стосовно до живої особи, згідно з "правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995г.) носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, а в даному випадку, як такі, що потягли за собою смерть потерпілої, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із безпосередньою причиною смерті. ДРУГА група - різана рана правої кисті (т.1 а.п. 221-227, 246-249).
Експерт ОСОБА_14 (стаж роботи 14 років), яка проводила судово-медичні експертизи № 1144, № 1144-а та № 1144-б від 24.11.2015, у суді першої інстанції підтвердила надані експертні висновки щодо спричинення тілесних ушкоджень ножем, клинок якого мав лезо з однієї сторони і найбільшу ширину слідоутворюючої частини на рівні занурень біля 20 мм.
Тобто, висновки вказаних вище експертиз та пояснення експерта ОСОБА_14 в суді першої інстанції підтверджують, що колото-різані ушкодження, завдані ОСОБА_13 утворилися від дії клинка ножа, вилученого у ОСОБА_9 .
Експерт ОСОБА_14 щодо розміру вхідного отвору поранення грудної клітки ОСОБА_13 у суді першої інстанції роз'яснила, що оскільки грудна клітина складається з ребер та хрящів, тобто еластичних тканин, які можуть скорочуватись, в даному випадку цілком можливо, що ушкодження було спричинено саме ножем, та відбулось прижиттєве скорочення тканини до таких розмірів. Поранення грудної клітки могло тягнути і зовнішню кровотечу.
Окрім цього, слід вказати, що основним завданням криміналістичної експертизи холодної зброї, яку просить призначити обвинувачений ОСОБА_9 , є встановлення належності до холодної зброї ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням предметів заводського, кустарного та саморобного виготовлення. Тому криміналістична експертиза ножа, не надасть відповідь на поставлене обвинуваченим питання - чи можливо нанести вилученим у нього ножем колоту рану глибиною 5,5 см та шириною вхідного отвору 1 см, так як експерти криміналісти, які дослідують холодну зброю не володіють такими спеціальними знаннями, а судово-медичні експерти вже надали свої висновки, у тому числі і щодо можливості спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень вилученим у ОСОБА_9 ножем.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого про призначення судово-криміналістичної експертизи ножа необхідно відмовити.
Щодо клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи, проведення якої обвинувачений просить доручити Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О. Ф. Мальцева, на вирішення якої поставити питання чи міг він адекватно оцінювати ситуацію під час нападу на нього двох собак породи ротвейлер, колегія суддів вважає, що воно також не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі.
Судово-психіатрична експертиза обов'язково призначається для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності (п.3 ст.242 КПК України)
Як вбачається з матеріалів провадження стосовно ОСОБА_9 13.11.2015 вже була проведене судово-психіатрична експертиза за № 597, згідно якої ОСОБА_9 в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності чи недоумства, а виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, на даний час утримання в умовах, що виключають вживання.
В період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, досліджуваний будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності чи недоумства.
Наявні у підекспертного психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів не позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння і не позбавляють можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.
При дослідженні особистісних особливостей ОСОБА_9 виявляє достатню активність темпу психічних процесів і станів, низьку вразливість, відсутність імпульсивності, виражену емоційну нестійкість, високий індекс психопатизації зі схильністю до антисоціальних вчинків, які не могли суттєво вплинути на його поведінку на час інкримінованого йому діяння.
ОСОБА_9 під дію ч.ч. 2, 3 ст. 19 та під дію ст. 20 К України не підпадає (т.2 а.п. 57-64).
Згідно п. 1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Крім того п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснено, що додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
На думку колегії суддів акт судово-психіатричного експерта № 597 має відповіді на всі поставлені для дослідження питання, повно та якісно надавши відповіді щодо психічного стану ОСОБА_9 , що не заперечували обвинувачений та його захисник, а тому підстав для проведення додаткової судово-психіатричної експертизи немає.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Пунктом 11 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
З досліджених в ході розгляду провадження доказів, колегія не вбачає будь-яких сумнівів у правильності висновку експерта, суперечностей іншим матеріалам провадження, а також істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, а тому відсутні підстави для проведення повторної судово-психіатричної експертизи.
Щодо призначення судово-психіатричної експертизи Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О. Ф. Мальцева, необхідно зазначити, що відповідно до переліку спеціалізованих судово-психіатричних експертних установ України та психіатричних закладів, у структурі яких функціонують судово-психіатричні експертні відділення (комісії), затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 5 липня 1996 року N 194 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 24 грудня 2014 року N 1000) на території, судово-слідчими органами яких призначено проведення судово-психіатричної експертизи, тобто у даному випадку по Полтавській області Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева має право проводити лише амбулаторні судово-психіатричні експертизи та не вповноважена проводити повторні судово-психіатричні експертизи.
Окрім цього слід зазначити, що предмет судово-психіатричної експертизи є психіка осіб, які страждають певним психічним захворюванням, а тому судово-психіатричні експерти не вповноважені надати відповідь на питання: чи міг він ОСОБА_9 адекватно оцінювати ситуацію під час нападу на нього двох собак породи ротвейлер.
З огляду на вказане, враховуючи, що судово-психіатрична експертиза щодо ОСОБА_9 Полтавською обласною клінічною психіатричною лікарнею ім. О. Ф. Мальцева вже була проведена, а призначити повторну судово-психіатрична експертиза в дану установу неможливо, так як Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева не має права проводити повторні експертизи, а також відсутні підстави для проведення додаткової судово-психіатрична експертиза, оскільки судово-психіатричні експерти надали повні та об'єктивні відповіді на всі поставлені питання, а інші питання в ході судового розгляду в учасників не виникає, колегія суддів не вбачає підстав для проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_9 ..
Одночасно слід зазначити, що під час перегляду провадження у суді апеляційної інстанції встановлено, що собаки кинулися на обвинуваченого після нанесення ним ударів ножем ОСОБА_13 ..
Керуючись ст. ст. 242, 332 КПК України колегія суддів,
У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про проведення криміналістичної експертизи ножа та судово-психіатричної експертизи по кримінальному провадженню № 12015170030001166 - відмовити.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4