18 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Жайворонок Т.Є.,
суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., -
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 липня 2016 року у справі № 923/1866/15 за позовом ФОП ОСОБА_4 до фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба про стягнення 96 628,86 грн,
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2016 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 про стягнення 96 628,86 грн задоволено. Стягнуто з фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба на користь ФОП ОСОБА_4 65 762,18 грн в якості боргу, 12 653,45 грн пені, 18 213,21 грн в якості 40 % річних, судовий збір в розмірі 1 449, 43 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 5 липня 2016 року касаційну скаргу фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба задоволено. Рішення Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2016 року в частині стягнення з фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба на користь ФОП ОСОБА_4 65 762,18 грн курсової різниці скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. У решті судові рішення залишено без змін. Вирішено питання про судові витрати.
У жовтні 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява ФОП ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 липня 2016 року у справі № 923/1866/15 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року у справі № 13/31, від 20 серпня 2010 року у справі № 8/1197, від 16 травня 2012 року у справі № 18/2720/11, від 25 листопада 2014 року у справі № 906/519/14, від 21 січня 2015 року у справі № 924/489/14, від 11 лютого 2015 року у справі № 921/803/14-г/18, від 29 квітня 2015 року у справі № 910/14136/14, від 26 квітня 2016 року у справі № 920/1621/15, від 16 червня 2016 року у справі № 916/4761/15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Крім того, заявник послався на постанови Верховного Суду України від 4 липня 2011 року у справі № 3-62гс11, від 26 грудня 2011 року у справі № 3-141гс11, постанову Вищого господарського суду України від 31 серпня 2011 року у справі № 16/587-22/430, інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17 липня 2012 року № 01-06/928/2012
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст. ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у допуску справи № 923/1866/15 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок
Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець