16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 479/676/16-а
Категорія: 7 Головуючий в 1 інстанції: Микитей Л.Л.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного природного парку «Тузловські лимани» про визнання неправомірними дій, -
06.09.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного природного парку «Тузловські лимани» про визнання протиправними дії посадової особи Національного природного парку «Тузловські лимани» при складанні щодо нього протоколу №000238 від 14.08.2016р. про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП.
Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08.09.2016р. відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними дії посадової особи під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.85 КУпАП.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що оскарження позивачем дій під час складання протоколу про адміністративне порушення можуть бути предметом дослідження при розгляді справи про адміністративне правопорушення за правилами КУпАП та не можуть бути предметом окремого оскарження в адміністративному судочинству, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, і не породжують для особи настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалися не владні повноваження, а процесуальні, які підлягають оцінці та врахуванню як одного з доказів при розгляді справ про адміністративне правопорушення судом або іншою уповноваженою особою.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт перший частини другої статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Як вже зазначалось рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом щодо підвідомчості спорів у сфері публічно-правових відносин адміністративним судам є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.
У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
У зв'язку з цим, не можуть оспорюватись в суді акти, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб державної влади, органів місцевого самоврядування, які не мають обов'язкового характеру для певного суб'єкта.
Вимоги позивача про оскарження протоколу, дій щодо його складання не підлягають розгляду в порядку адміністративного чи то іншого судочинства, оскільки не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних інтересів.
На підставі викладеного, в порядку ст.200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія