ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
21 грудня 2010 року м. Київ № 2а-18595/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
за позовною заявоюзаступника прокурора Києво-Святошинського району
доКиєво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області
провизнання недійсними та протиправними розпоряджень,
Заступник прокурора Києво-Святошинського району (далі -заступник прокурора, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач), в якій просить:
- зупинити дію розпорядження відповідача №3030 від 04 червня 2010 року про передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,9000га (інші лісові землі) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Віто-Поштової Сільської ради;
- визнати недійсним, протиправним та скасувати розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №3030 від 04 червня 2010 року про передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,9000 га (інші лісові землі) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Віто-Поштової Сільської ради.
Однак позовна заява підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншим законом.
Як вбачається зі змісту позову та доданих матеріалів, зверненню заступника прокурора до суду передували наступні обставини.
05 липня 2010 року позивачем на спірне розпорядження заступником прокурора внесено протест №4483вих.
Заступник прокурора у позові зазначає, що листом Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 07 грудня 2010 року №07-21-5499 його повідомлено, що протест від 28 липня 2010 року №5408 на даний час розглядається.
Разом з тим, Законом України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі -Закон України №1789) встановлює строки звернення до суду за наслідками реагування на відповідний протест або нереагування на нього.
Так, згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України №1789 у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акту незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акту.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України №1789 протест прокурора зупиняє дію опротестованого акту і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурор.
Отже, заступник прокурора, звертаючись до суду з даним позовом лише 15 грудня 2010 року (відмітка на конверті), порушив строк, встановлений частиною третьою статті 21 Закону України №1789.
Крім того, зі змісту листа відповідача, на який посилається позивач у позові, не вбачається, що зазначена в ньому інформація стосується саме протесту заступника прокурора від 05 липня 2010 року №4483вих.
Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07 липня 2010 року №2453-VI, чинній з 30 липня 2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів. Якщо звернення до суду з відповідним позовом відбулося з недотриманням строку звернення до суду і воно пов'язане з несвоєчасним направленням (отриманням) акту індивідуальної дії, то така причина є поважною за умови наявності заяви про поновлення строку звернення до суду та підтвердження цього факту належними доказами.
Тобто, підставою розгляду питання про поновлення строку та прийняття відповідного процесуального рішення є заява особи, в якій містяться посилання на докази, що підтверджують наведені в ній обставини.
Проте, матеріали позовної заяви не містять будь-яких заяв позивача про необхідність поновлення пропуску строку звернення до суду, що відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає залишення позовної заяви без розгляду, проте, не позбавляє заступника прокурора права на повторне звернення до суду з даним позовом після усунення обставин, які зумовили прийняття даного рішення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 100, частиною сьомою та восьмою статті 107, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
Залишити без розгляду позовну заяву заступника прокурора Києво-Святошинського району до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсними та протиправними розпоряджень.
Роз'яснити заступнику прокурора Києво-Святошинського району про наявність права на повторне звернення з даними позовними вимогами до адміністративного суду у загальному порядку після усунення обставин, які зумовили ухвалення рішення щодо залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька