23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/16948/16-а
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Романішин В.Л., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 Жоржерни до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання зарахувати трудовий стаж,
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 25.10.2016р. задоволено позов ОСОБА_1 до УПФУ в Приморському районі м.Одеси про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугою років на пільгових умовах відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання зарахувати спеціальний трудовий стаж з 15.05.1999р. по 15.09.1999р. та з 17.04.2000р. по 29.10.2000р. набутий під час гастрольної діяльності за кордоном до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років та призначити пенсію з 14.03.2016р.
На зазначену постанову суду УПФУ в Приморському районі м.Одеси подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч.6 ст.187 КАС України, а саме: до скарги не додано документу про сплату судового збору.
УПФУ заявило клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на такі видатки.
Згідно ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Така ж за змістом норма міститься у ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Із системного аналізу наведених положень слідує, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан заявника із метою зменшення тягаря несення судових витрат. Переконливі докази, які б дали підстави для звільнення апелянта від сплати судових витрат, в матеріалах справи відсутні.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Будь-яке звільнення органів державної влади від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 2 частини 3 статті 129 Конституції України, відповідно до якого основними засадами судочинства в Україні є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, що дістало відповідне відтворення у Законі України «Про судовий збір».
Звільнення від сплати судового збору фактично є наданням окремим державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що означатиме звуження їх права на звернення до суду.
Апелянт не являється особою, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону, а оскаржувана постанова є об'єктом справляння судового збору згідно ст.3 Закону, тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.108 КАС України, має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи, що у даній справі фізичною особою заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, тому ставка судового збору при поданні апеляційної скарги, відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», становить 1212,64 грн.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, судовий збір не сплачено, подана апеляційна скарга, на підставі ч.3 ст.189 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.108, 187, 189 КАС України,
Клопотання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси залишити без руху, надавши апелянту п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання квитанції про сплату судового збору.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №31212206781008, одержувач коштів: УК в Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923, Банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, Код банку отримувача (МФО) 828011, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, в сумі 1212,64 грн., інакше апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя