16 листопада 2016 року м. Львів № 876/9712/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
апелянта: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_2 - Каширського районного суду Волинської області від 02.09.2015р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
18.06.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_2 - Каширського районного суду Волинської області від 02.09.2015р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального і процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову ОСОБА_2 - Каширського районного суду Волинської області від 02.09.2015р. скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2014 році звернувся в пенсійний орган із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до положень ст..55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, 18.12.2014 року пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах оскільки, остання не дотримала вимог передбачених ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постійно проживали чи працювали на території радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше трьох років із зменшенням пенсійного віку на три роки та додатково один рік за два роки проживання, роботи, але не більше ніж на шість років.
Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 05.02.1996 р. видано посвідчення особі яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії серії Б № 323402.
В п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій який затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах подаються документи, які підтверджують особливий статус, а саме, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Згідно довідки Камінь-Каширської міської ради № 1785 від 26.03.2014 року, ОСОБА_1 проживала і зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.04.1969 року по 26.01.1980 року, 25.09.1985 року по 25.11.1989 року, з 30.03.1999 року по даний час, що й відображено у довідці № 5474 від 31.10.2013 року.
Проте, як видно із матеріалів справи довідку № 1785 від 26.03.2014 року Камінь-Каширська міська рада відкликала та взамін надіслала до Управління Пенсійного фонду в Камінь-Каширському районі довідку № 2830 від 26.05.2014 року, згідно якої видно, що ОСОБА_1 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення з 10.04.1969 року по 26.08.1980 року, з 25.09.1985 року по 25.09.1986 року (а не по 25.11.1989 р.) постійно з 30.03.1999 року по даний час.
Згідно трудової книжки позивача, з 01.08.1985 року по 30.01.1998 року працювала на Щорському маслозаводі Чернігівської області.
Крім того, доказів які підтверджують, що ОСОБА_1 у зв'язку з народженням у червні 1985 року дитини перебувала у відпустці по догляду за дитиною саме до 25.11.1989 року та проживала постійно в зоні гарантованого добровільного відселення в матеріалах справи відсутні.
Отже, як встановив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі доказами які підтверджують ту обставину, що позивач до 25.11.1989 р. постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення а тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 02.09.2015 р. у справі за № 157/646/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: М.В. Костів
ОСОБА_3
Ухвала складена в повному обсязі 21.11.2016 року.