Справа № 761/19178/16-ц
Провадження № 2/761/5705/2016
(заочне)
26 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макаренко І.О.
при секретарі Толкач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим примушенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказана квартира належить ОСОБА_1, у вказаній квартирі прописана ОСОБА_2, проте фактично остання не проживає у вказаній квартирі з січня 2016 року. На підставі викладеного позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити у без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, згідно Договору купівлі-продажу від 12.03.1997 року.
Відповідно до Довідки форми 3, виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» № 43 від 03.06.2015 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_1 (власник) та ОСОБА_2 (дружина).
Фактично ОСОБА_2 не проживає у вказаній квартирі з січня 2016 року, що підтверджується актами-довідками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» від 04.03.2016 року, 23.03.2016 року, 05.05.2016 року,18.07.2016 року, 02.09.2016 року.
Таким чином, відповідач добровільно залишив квартиру, тривалий час в ній не мешкає, своєю реєстрацією в квартирі створює для позивача, як для власника житла, перешкоди.
Згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України, співвласник повинен приймати участь у витратах по утриманню будинку, прилеглої території, сплачувати за інші комунальні послуги.
За ч. 1 ст. 316 правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб.
У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ч. 1 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місце проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач участі у витратах по утриманню квартири не приймає, за комунальні послуги не сплачує та не проживає у ній тривалий час.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 1058, 1060 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим примушенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: