22.11.2016
Провадження № 1-кп/760/354/2016 року
Справа № 760/788/15-к
22.11.2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого- судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
за участю прокурора : ОСОБА_4
захисника : ОСОБА_5
обвинуваченого : ОСОБА_3
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження № 1-кп/760/354/2016, що зареєстроване в ЄРДР 30.11.2015 року за № 12015100090011654 за фактом вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В ході судового розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом поставлено питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання останнього під вартою, оскільки строк дії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 27.09.2016 року, якою було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25.11.2016 року о 18 год. 20 хв., однак по провадженню на даний час ще триває судове слідство та не прийнято остаточного рішення.
Прокурор вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою необхідно продовжити до 60 днів, т.я. не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке віднесено до тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України; може ухилятися від явки до суду; незаконно впливати на потерпілого; незаконно впливати на свідка, який не допитаний судом, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник вважає, що прокурором не доведено, що не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому заперечує проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою і вважає, що йому може бути обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_3 приєднався до думки свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, просить продовжити судовий розгляд у його відсутності.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що доцільно продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до 60 днів, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Оскільки судове слідство по кримінальному провадженню не завершено, не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, т.я. ОСОБА_3 , який неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке віднесено до тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України і покарання передбачено у виді до 6 років позбавлення волі; може ухилятися від явки до суду; незаконно впливати на потерпілого, який допитаний судом, а також свідка, який не допитаний судом у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому це дає підстави для продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 20.01.2017 року до 18 год. 20 хв. і продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Захисником та обвинуваченим ОСОБА_3 не доведено, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, в т.ч. і домашній арешт.
Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд,-
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 20.01.2017 року до 18 год. 20 хв..
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , закінчується 20.01.2017 року о 18 год. 20 хв..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1