м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
07.05.2007 року Справа № 9/910н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Перлова Д.Ю.,
суддів Іноземцевої Л.В.,
Журавльової Л.І.
при секретарі
судового засідання Михайличенко Д.В.
за участю
представників сторін:
від позивача представник у судове засідання не прибув,
від відповідача Вишнякова З.М., дов. № 11/10 від 05.01.2007,
розглянувши
апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоайдарського відділення
на постанову
господарського суду Луганської області
від 14.02.07
у справі № 9/910н-ад (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдарська нива»,
смт. Новоайдар Луганської області
до відповідача Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоайдарського відділення
про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення
Суддя доповідач Д.Ю. Перлов
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдарська Нива» звернувся з адміністративним позовом від 13.12.06 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області в особі Новоайдарського відділення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.01.06 № 0000012300/0 в частині податку на додану вартість в сумі 29 746 грн. і застосування фінансових санкцій в сумі 34 046 грн.
Постановою господарського суду Луганської області від 14.02.07 у справі № 9/910н-ад позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдарська Нива» до Старобільської МДПІ Луганської області в особі Новоайдарського відділення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволений частково, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2006р. № 0000012300/0 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 19 173,00 грн., в решті позову відмовлено.
Постанова з посиланням на Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР (далі Закон про ПДВ) та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) мотивована наступним.
Законодавець прийняв норму -п. 17.1.3. ст. 17 Закону № 2181, згідно з якою підставою для застосування штрафу є факт заниження податкового зобов'язання.
Відповідач документальною перевіркою встановив заниження податкового зобов'язання у розмірі 29 746 грн. та правомірно застосував штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 14 873 грн.
Відповідно до абз. 3 п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ у разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
В акті перевірки на стор. 14 зазначено, що перевіркою встановлене неправомірне користування пільгою з ПДВ за серпень 2004 року, а саме -підприємство не перерахувало з поточного рахунку на окремий рахунок кошти, які залишаються в його розпорядженні. Згідно з постановою КМУ від 11.04.02 не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням. Позивач проводив розрахунки по заробітній платі, оренду земельних паїв, послугам. Податковий орган в акті констатував, що на особистий рахунок не надійшло 19 173,00 грн.
Суд не погодився з тим, що відповідач включив суму 19 173 грн. до складу штрафних санкцій, застосованих спірним рішенням, тому в цій частині спірне податкове повідомлення -рішення не відповідає чинному законодавству.
Старобільська МДПІ в особі Новоайдарського відділення, не погодившись з винесеною постановою, звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з заявою про апеляційне оскарження від 24.02.07 № 333/8/10-004 та апеляційною скаргою від 12.03.07 № 434/8/10-003, якою просить постанову господарського суду Луганської області від 14.02.07 у справі № 9/910н-ад скасувати, в задоволенні вимог позивача відмовити, оскільки судом при вирішенні спору невірно застосовані норми матеріального права.
Зокрема Старобільською МДПІ в особі Новоайдарського відділення надавалися пояснення з приводу факту неперерахування ТОВ «Айдарська Нива» з поточного рахунку на окремий рахунок коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства, але суд не прийняв їх до уваги, тому даний факт підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції. А саме, дослідженню в суді апеляційної інстанції підлягає той факт, що при визначенні штрафних санкцій в розмірі використаних не за цільовим призначенням акумульованих коштів перевіряючими було використано лист ДПА України від 23.07.02 № 11410/7/23-1017, а також в картці особового рахунку акумульованих коштів податку на додану вартість, які залишаються в розпорядженні ТОВ «Айдарська Нива», недоїмка на початок 2007 року склала 225 454,44 грн., а на підставі службової записки головного держподаткового інспектора було проведено зменшення нарахованих сум на розмір застосованих штрафних санкцій, в тому числі і на 19 173 грн. Станом на 31.01.06 сума недоїмки склала 175 627,44 грн.
Позивач у письмових запереченнях від 12.04.07 № 14 на апеляційну скаргу відповідача повідомив, що ТОВ «Айдарська Нива» дійсно не заперечує факти встановлених перевіркою порушень, але поряд з цим не вбачає жодної правової підстави для включення суми 19 173 грн. до складу штрафних санкцій, оскільки податкове зобов'язання за загальною декларацією занижено на 29 746 грн., то відповідно до п.п. 17.1.3. п.17.1. ст. 17 та п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону 2181, такий платник зобов'язаний заплатити штраф в розмірі 10 відсотків суми недоплати, але не більше 50 відсотків такої суми і не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів. В такому разі застосовані штрафні санкції у розмірі 50 % в сумі 14 873грн. будуть відповідати чинному законодавству. Окрім того виручка яка надходила від реалізації сільськогосподарської продукції використовувалась позивачем на проведення весняно-польових робіт, придбання ПММ, запчастин, насіннєвого матеріалу -тобто за цільовим призначенням.
Від позивача -ТОВ «Айдарська нива» 16.04.07 (згідно власноручного надпису) до Луганського апеляційного господарського суду надійшла заява від 16.04.07 з проханням розглянути справу № 9/910н-ад за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За результатами виїзної комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Айдарська Нива», код за ЄДРПОУ 31432024 за період з 01.07.04 по 30.09.05 Старобільською МДПІ був складений акт від 11.01.06 № 3/2342-31432024.
З вказаного акту вбачається наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдарська Нива» створено шляхом перетворення ДП «Нива» ТОВ «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро-Нова», зареєстрованого Новоайдарською районною державною адміністрацією 04.10.01 за реєстраційним № 04051572ю0010020 і є його правонаступником по всіх правах та обов'язках. ТОВ «Айдарська Нива» перереєстровано 05.01.05. В зв'язку зі зміною назви підприємства, ним отримано свідоцтво платника податку на додану вартість від 14.02.05 № 16849387.
Документальною перевіркою встановлені наступні порушення:
- п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 та п. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі -Закон про ПДВ) , по скороченій декларації помилково віднесено ПДВ від продажу товарів для операцій, які повинні відображатись по загальній декларації в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 29 746 грн., у т.ч. за липень 2004 року на 3 827,00грн., за серпень 2004 року на 300,00грн., за жовтень 2004 року на 344,00грн., за листопад 2004 року на 226,00грн., за грудень 2004 року на 12 573,00грн., за січень 2005 року на 992,00грн., за лютий 2005 року на 4 962,00грн., за березень 2005 року на 711,00грн., за квітень 2005 року на 2 061,00грн., за червень 2005 року на 101,00грн., за липень 2005 року на 1 667,00грн., за серпень 2005 року на 1 983,00грн.;
- п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 та п. 11.29. ст. 11 Закону про ПДВ по загальній декларації до податкового кредиту помилково віднесено ПДВ від отриманих сільськогосподарських послуг, які повинні відображатись по скороченій декларації на суму на 11 667,00грн.
- абз. 3 п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ та абз. 2 п.4 постанови КМУ від 26.02.1999р. № 271 (далі Постанова КМУ № 271) «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, враховуючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини» із внесенням змін постановою КМУ від 11.04.02 № 488, підприємство не перераховувало з поточного рахунка на окремий рахунок кошти, які залишаються в їх розпорядженні в сумі 19 173 грн. за серпень місяць 2004 року.
- п. 4.2.8. ст. 4 Закону про ПДВ і п. 4 постанови КМУ від 26.12.03 № 2035 «Про затвердження Порядку надання документів і їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги. Належить до сплати до бюджету недоутриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 367,88 грн.
На підставі цього акту 20.01.06 Старобільською МДПІ було оформлене спірне податкове повідомлення-рішення № 0000012300/0, яким ТОВ «Айдарська Нива» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 63 792,00грн., у тому числі 29 746,00 грн. -основного платежу та 34 046,00 грн. -штрафних санкцій згідно з пп. «б» п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону № 2181 та п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, абз. 2 п. 4 Постанови 271 та у зв'язку із встановленням порушення п 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181.
Як встановлено п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно п. 11.29. ст. 11 Закону про ПДВ, нараховані сільгоспвиробниками -платниками ПДВ за операціями з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини ... залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Дані за цими операціями відображаються у спеціальній (скороченій) декларації.
Перевіркою було встановлено, що податкове зобов'язання за загальною декларацією позивачем занижено на 29 746 грн. До складу податкових зобов'язань податкових декларацій з ПДВ за період липень-грудень 2004 року та січень-вересень 2005 року не включені суми від продажу основних засобів 1,2 та 3 груп та надані послуги з перевезення школярів, а включені до скороченої декларації по рослинництву.
У відповідності до пп. 17.1.3. ст. 17 Закону 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Тобто законодавець прийняв норму, згідно з якою підставою для застосування штрафу є факт заниження податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідач документальною перевіркою встановив заниження податкового зобов'язання у розмірі 29 746 грн. та правомірно застосував штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 14 873 грн.
Відповідно до абз. 3 п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ у разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
В акті перевірки на стор. 14 зазначено, що перевіркою встановлене неправомірне користування пільгою з ПДВ за серпень 2004 року, а саме -підприємство не перерахувало з поточного рахунку на окремий рахунок кошти, які залишаються в його розпорядженні. Згідно з постановою КМУ від 11.04.02 не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням та стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Позивач проводив розрахунки по заробітній платі, оренду земельних паїв, послугам. Податковий орган в акті констатував, що на особистий рахунок не надійшло 19 173,00 грн.
З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач неправомірно включив суму 19 173грн. до складу штрафних санкцій, застосованих спірним рішенням, тому в цій частині спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Питання щодо розподілу судових витрат по даній справі не вирішується тому, що відповідач (заявник апеляційної скарги) звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, п. 1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1. Апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоайдарського відділення на постанову господарського суду Луганської області від 14.02.07 у справі № 9/910н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області 14.02.07 у справі № 9/910н-ад залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Судді Л.В. Іноземцева
Л.І. Журавльова