Справа № 399/851/16-ц
Провадження № 2/399/366/16
21 листопада 2016 року селище Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Рясної В.В., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Онуфріївка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Онуфріївської районної державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом в якій просила суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України до Єгипту, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2.
До канцелярії суду від позивача надійшла заява в якій ОСОБА_1 позовні вимоги просила задовольнити частково. В частині позовних вимог про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька просила залишити без розгляду, а на піставі ст. 89 ЦПК України стягнути з відповідача на її користь судові витрати , які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні позивач свою заяву підтримала та просила задовольнити.
Відповідач та його представник не заперечували проти заяви про залишення позову без розгляду, проте в задоволенні вимог про стягнення судових витрат просили відмовити, оскільки ст. 88 ЦПК України це не передбачено.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Частина 2 ст. 207 ЦПК України передбачає, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Підстав для неприйняття заяви судом не встановлено.
Стосовно вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат по справі, які складаються з судового збору в сумі 551, 20 гривень та витрат на правову допомогу в сумі 1420 гривень суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, є витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Згідно ст. 1 Закону «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до п.п. 47 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,42,56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановленийЗаконом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
З матеріалів справи вбачається, що позивач уклала договір з адвокатом ОСОБА_5 про надання правової допомоги у даній справі, що підтверджується угодою про надання правової допомоги. Позивачем також було надано суду оригінал квитанції про оплату позивачем адвокату гонорару та розрахунок вартості правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до п.38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних спав від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат.
Враховуючи, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову до суду, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрати є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 79, 84, 89, п. 5 ч.1 ст. 207 ЦПК України , суд -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Онуфріївської районної державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1972 гривні 20 копійок.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М.М. Лях