Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2313/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
17.11.2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Гайсюка О.В.
суддів: Голованя А.М., Карпенка О.Л.
за участю секретаря: Діманової Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 серпня 2016 року і
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2001р. йому належить ? житлового будинку № 13 по вул. Некрасова у м. Кіровограді. У цьому договорі купівлі-продажу зазначено, що цей жилий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 1982,7 кв.м., яка належала продавцю ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого підсобного господарства.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить кожному по ? зазначеного будинку.
Окремого договору купівлі-продажу ? зазначеної земельної ділянки він з ОСОБА_6 не укладав, бо цього не вимагало діюче на той час законодавство.
19.04.2002р. ОСОБА_6 помер, спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_3
Вважаючи, що до нього перейшло право власності на ? земельної ділянки за договором купівлі-продажу будинку, позивач просив визнати за ним право власності на ? цієї земельної ділянки, оскільки вона до цього часу зареєстрована за померлим.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.08.16р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення його позову, посилаючись на те, що рішення ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача з доводами скарги погодилася та визнала позов.
Треті особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з? явилися.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що власниками будинку № 13 по вул. Некрасова у м. Кіровограді є ОСОБА_2? 1/2, ОСОБА_4 - ?, ОСОБА_5 - ? (а.с.10).
Відповідно до довідки управління Держкомзему у м. Кіровограді земельна ділянка по вул. Некрасова, 13 в м. Кіровограді зареєстрована за власником земельної ділянки ОСОБА_6 (а.с.8).
Згідно Державного Акту на право приватної власності на землю, серія КР 00001470 від 20 листопада 1997 року земельна ділянка площею 0,1983 га передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в м. Кіровограді по вул. Некрасова, 13 належить на праві власності ОСОБА_6 (а.с.6).
Позивачу ОСОБА_2 ? будинку № 13 по вул. Некрасова м. Кіровограді належить за договором купівлі-продажу від 11.01.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 нотаріально посвідченим. У договорі зазначено, що зазначену ? будинку позивач купив у ОСОБА_6 і будинок знаходиться на земельній ділянці площею 1982,7 кв.м. Про купівлю-продаж цієї земельної ділянки у договорі не зазначено (а.с.5).
19.04.2002 року ОСОБА_7 помер (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняла відповідач ОСОБА_3 (а.с.15-20).
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд дійшов помилкового висновку про те, що до позивача не перейшло право власності на спірну земельну ділянку, і ця земельна ділянка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_6
Судом не враховані роз'яснення , які містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», а саме, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002р, згідно з положеннями статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалося у договорі відчуження.
Отже, до ОСОБА_2 перейшло право власності на 1/2 земельної ділянки від відчужувача ОСОБА_6, це право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом його визнання в судовому порядку, оскільки відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку позбавляє позивача можливості встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) - (а.с.9).
Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення судом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 серпня 2016 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на ? земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул. Некрасова, 13, загальною площею 0,1983 га, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого підсобного господарства.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: