печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57078/16-к
19 листопада 2016 року
Печерський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих
управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим з прокурором у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та просив надати дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гостра Могила Ставищенського району Київської області, громадянина України, українця, одруженого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, з метою приводу до Печерського районного суду м. Києва для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий посилався на таке: Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420150000000002443за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ст. 340 Кримінального кодексу України.
Так, ОСОБА_6 , будучи службовою особою - заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, підбурив начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 до незаконного перешкоджання проведенню мітингу, що було вчинено службовою особою та із застосуванням фізичного насильства за наступних обставин.
Починаючи з 2006 року, Україна стала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім - її повноправним учасником. Такі перемовини проводив і ОСОБА_8 , обраний 25 лютого 2010 року Президентом України. Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 28-29 листопада 2013 року у Вільнюсі під час саміту глав країн - членів Європейського Союзу.
Однак, приблизно в першій половині листопада 2013 року ОСОБА_8 , виходячи із власних міркувань, пов'язаних насамперед із бажанням залишитися Президентом України на другий термін та з метою уникнути відповідальності за вчинені ним особисто та особами з його оточення злочинні дії, пов'язані з розкраданням державної власності, а також з інших особистих міркувань, прийняв рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у Вільнюсі. На виконання цього рішення Кабінет Міністрів України 21 листопада 2013 року виніс розпорядження № 965-р, яким призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Відразу після цього, починаючи з 22 листопада 2013 року, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові виключно мирні зібрання громадян, в основному молодого віку, зокрема й студентів, на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
Громадяни, які перебували з 22 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у м. Києві біля монумента Незалежності України та брали участь у цій акції протесту, не допускали ніяких порушень громадського порядку, у зв'язку з чим були відсутні будь-які підстави для обмеження їх прав на зібрання, гарантовані Конституцією України.
Разом з тим, бажаючи припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, які заважали Президенту України ОСОБА_8 особисто вирішувати долю країни та могли поставити під загрозу його наміри залишитися на другий президентський термін, приблизно 29 листопада 2013 року, після повернення із Вільнюса, де він підтвердив лідерам країн - учасників Європейського Союзу своє рішення не підписувати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, використовуючи наявні повноваження Президента України та створену ним і його оточенням систему управління, згідно з якою державні, зокрема правоохоронні, органи виконували саме його вказівки, навіть якщо вони грубо порушували вимоги Конституції та законодавства України, з метою перешкодити проведенню зборів, мітингів, демонстрацій, за відсутності рішення суду, що згідно з частиною 2 статті 39 Конституції України є єдиною підставою для обмеження прав громадян на їх проведення, прийняв рішення щодо необхідності здійснення силового розгону учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували на Майдані Незалежності в м. Києві.
Реалізацію цього злочинного умислу ОСОБА_8 у вказаний період часу доручив Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_9 та Секретарю Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_10 , які входили до кола його найближчого оточення та повинні були самостійно розробити план вчинення злочину і забезпечити його виконання за допомогою наданих їм службових та владних повноважень з використанням підлеглих працівників.
Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_8 щодо силового розгону учасників масової акції протесту, яка відбувалась із 22 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у м. Києві, ОСОБА_10 залучив заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_6 та голову Київської міської державної адміністрації ОСОБА_11 , а ОСОБА_9 - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві ОСОБА_7 , якому наказав виконувати усі вказівки ОСОБА_6 з цього приводу.
За злочинним планом, розробленим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , за участю невстановлених слідством осіб учасники акції протесту на Майдані Незалежності у м. Києві у визначений час мали бути витіснені за межі площі працівниками правоохоронних органів із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів. Оскільки здійснення такої силової акції працівників правоохоронних органів було явно незаконним, з огляду на відсутність рішення суду про обмеження права цих громадян на проведення зборів, походів, мітингів і демонстрацій існувала реальна загроза негативної оцінки таких дій як в зарубіжних засобах масової інформації, так і у висловлюваннях лідерів провідних держав світу, що було небажаним для замовника цього злочину - Президента України ОСОБА_8 . З огляду на це передбачалось усунути такі перешкоди у його вчиненні шляхом створення начебто законних підстав для залучення працівників міліції під виглядом забезпечення громадського порядку під час встановлення на Майдані Незалежності новорічної ялинки та проведення робіт із благоустрою площі.
Діючи за розробленим планом, Секретар Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_10 приблизно о 10 годині 00 хвилин 29 листопада 2013 року зателефонував голові КМДА ОСОБА_11 та висунув вимогу забезпечити прибуття у ніч на 30 листопада 2013 року працівників комунальних служб із спеціальною технікою на Майдан Незалежності для завезення та встановлення елементів конструкції новорічної ялинки, проведення робіт із благоустрою площі. При цьому ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 , що координацію дій працівників комунальних служб та правоохоронних органів, які повинні будуть забезпечити безперешкодне завезення конструкції новорічної ялинки, буде здійснювати заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України ОСОБА_6 , вказівки якого є обов'язковими для виконання.
У той же день, 29 листопада 2013 року, приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_6 , виконуючи вказівку ОСОБА_10 з контролю та координації дій комунальних служб і правоохоронних органів, з метою виконання злочинного плану ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , спрямованого на досягнення мети ОСОБА_8 усувати будь-які перешкоди, що можуть загрожувати його владі, приїхав на робоче місце ОСОБА_11 - до Київської міської державної адміністрації за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 26, та перевірив готовність комунальних служб до завезення конструкції Новорічної ялинки на Майдан Незалежності.
При цьому приблизно о 22-23 годині 29.11.2013 голова Київської міської державної адміністрації ОСОБА_11 , перебуваючи на своєму робочому місці, у присутності ОСОБА_6 зателефонував начальнику ГУМВС ОСОБА_7 і повідомив про необхідність відтиснення мітингувальників, які залишилися на ніч біля монумента Незалежності на Майдані Незалежності в м. Києві. ОСОБА_7 виступив проти залучення працівників міліції до відтиснення громадян та порушення їх права на мирні збори, пояснивши це перебуванням на Майдані Незалежності великої кількості людей. Після цього ОСОБА_11 передав телефонну слухавку заступнику Секретаря Ради національної безпеки та оборони України ОСОБА_6 , який шляхом вмовляння та особистого впливу став переконувати ОСОБА_7 у необхідності віддання незаконного наказу, спрямованого на порушення конституційних прав громадян - проведення мітингу.
Також ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 пояснити ці дії, спрямовані на відтиснення громадян, необхідністю прибуття та заїзду на Майдан Незалежності в м. Києві вантажних автомобілів Київської міської державної адміністрації із обладнанням для проведення новорічних заходів у м. Києві.
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_11 приблизно о 2 годині 15 хвилин 30.11.2013 прибули до особистого службового кабінету ОСОБА_7 , розташованого у приміщенні ГУМВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, де ОСОБА_6 продовжив переконувати ОСОБА_7 шляхом вмовляння та особистого впливу, витіснити із застосуванням фізичного насильства мітингувальників з Майдану Незалежності в м. Києві, чим порушити їх конституційне право - проведення мітингу.
Піддавшись впливу ОСОБА_6 та будучи переконаним його доводами, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на перевищення влади та службових повноважень, а також незаконне перешкоджання проведення мітингу із застосуванням фізичного насильства, який він відразу реалізував шляхом надання незаконного наказу про звільнення Майдану Незалежності від громадян, що реалізовували своє конституційне право на мирні збори.
Виконуючи свою роль у вчиненні злочину, ОСОБА_7 , будучи підбуреним ОСОБА_6 , як керівник правоохоронного органу, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, не маючи законних підстав для залучення працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх військ до припинення мітингу на Майдані Незалежності у місті Києві та звільнення площі від учасників мирного протесту, приблизно з 3 год. 00 хв. до 3 год. 20 хв. 30 листопада 2013 року, перебуваючи в адміністративному приміщенні ГУМВС України в м. Києві, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Володимирська, 15, віддав явно злочинний наказ заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_12 організувати силове звільнення Майдану Незалежності від громадян, які перебували на цьому місці, реалізовуючи своє конституційне право на мирні збори, та не вчиняли будь-яких протиправних дій, із залученням для цього працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві (далі - ПМОП «Беркут»), а також військовослужбовців військових частин №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 внутрішніх військ МВС України як приданих сил (далі - ВВ МВС України) для охорони громадського порядку.
Під час віддання цього наказу були присутні ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , які усвідомлювали злочинність наказу ОСОБА_7 .
Продовжуючи вчиняти протиправні дії, спрямовані на умисне перешкоджання із застосуванням фізичного насильства проведенню мітингів, зборів і зібрань громадян, та одночасно сприяючи керівництву ГУМВС України в місті Києві у забезпеченні незаконного силового звільнення Майдану Незалежності від учасників мирного мітингу, шляхом усунення перешкод, що виразилося у створенні начебто законних підстав для застосування працівниками міліції фізичної сили та спеціальних засобів під виглядом забезпечення охорони громадського порядку, ОСОБА_11 приблизно о 3 год. 45 хв. 30 листопада 2013 року дав вказівку заступнику голови КМДА ОСОБА_13 здійснити заїзд транспортних засобів, завантажених елементами конструкції новорічної ялинки та металевими щитами для огородження території Майдану Незалежності, а працівникам комунальних служб - приступити до розвантаження та проведення робіт з благоустрою площі.
У цей час ОСОБА_12 , будучи керівником правоохоронного органу, діючи умисно, ігноруючи вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, якими унормований порядок проведення зборів, мітингів та демонстрацій, діючи з мотивів власного кар'єризму, хибно розуміючи інтереси служби, усвідомлюючи, що на цей час відсутня заборона суду на проведення будь-яких мітингів на Майдані Незалежності у м. Києві, у зв'язку з чим перебування там мітингувальників є правомірним, приступив до виконання явно злочинного наказу ОСОБА_7 , який був підбурений ОСОБА_6 .
З цією метою 30 листопада 2013 року о 3 год. 28 хв. ОСОБА_12 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому у приміщенні ГУМВС України в м. Києві за вищевказаною адресою, виконуючи злочинний наказ ОСОБА_7 , дав розпорядження начальнику управління громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_14 , командиру ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 та повідомив командувача Північного оперативного командування ВВ МВС України ОСОБА_16 про необхідність координації дій, щоб військовослужбовці ВВ МВС України у кількості 660 осіб вишикувались по периметру Майдану Незалежності вздовж вулиць Інститутської, Городецького та Хрещатик для недопущення прибуття на площу мешканців міста Києва та інших громадян на підтримку мітингувальників, а екіпіровані засобами захисту та спецзасобами «ПР-73», «Тонфа» співробітники ПМОП «Беркут» - прибули на Майдан Незалежності з боку вулиці Інститутської, вишикувались у ланцюг уздовж торговельного центру «Глобус» та почали рух у напрямку вулиці Хрещатик для звільнення площі від мітингувальників. При цьому передбачалось звільнення Майдану Незалежності від громадян, які реалізовували своє конституційне право на проведення зібрання, за будь-яких обставин, у разі їх спротиву допускалося застосування співробітниками ПМОП «Беркут» надмірного фізичного насильства стосовно них, у тому числі з метою їх залякування. Окрім того, ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_14 координувати дії працівників ПМОП «Беркут» та військовослужбовців ВВ МВС України, а ОСОБА_16 повідомив про переведення військовослужбовців ВВ МВС України, що були залучені, у своє підпорядкування.
У свою чергу ОСОБА_14 , діючи на виконання вищевказаного явно злочинного наказу ОСОБА_12 , усвідомлюючи незаконність своїх дій та можливість у разі їх вчинення порушення законних прав та інтересів громадян, о 4 год. 00 хв. прибув на вулицю Інститутську, 1 в місті Києві, де у цей час вже перебували керівники ПМОП «Беркут» та керівники ВВ МВС України. ОСОБА_14 довів до ОСОБА_17 наказ ОСОБА_12 щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників під приводом необхідності завезення конструкцій новорічної ялинки та прибирання території площі, а також план проведення цієї операції. При цьому ОСОБА_15 , будучи працівником правоохоронного органу, якому було достовірно відомо, що мітингувальники, які у цей час перебували на Майдані Незалежності, були там на законних підставах, рішень судів про заборону проведення мітингів на Майдані Незалежності та відкритих виконавчих проваджень про примусове звільнення площі від мітингувальників не було й вони порушень громадського порядку не допускали і не становили будь-якої загрози національній безпеці, погодився взяти участь у незаконному силовому звільненні Майдану Незалежності від громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, чим фактично вступив у попередню змову на спільне вчинення протиправних дій. Безпосередньо силову операцію зі звільнення ОСОБА_18 від ОСОБА_19 вирішив провести підрозділами полку, у тому числі силами 1-ї роти під командуванням заступника командира роти ОСОБА_20 , 3-ї - під командуванням командира роти ОСОБА_21 , 4-ї - під командуванням заступника командира роти ОСОБА_22 та роти спеціального призначення під командуванням командира роти ОСОБА_23 , загалом більше 180 співробітників, які були екіпіровані засобами захисту, а також спецзасобами «ПР-73», «Тонфа».
За вказаних обставин ОСОБА_6 усвідомлював, що будуть вчинені дії, спрямовані на незаконне перешкоджання проведенню мітингу службовими особами із застосуванням фізичного насильства та свідомо допускав, що залучення до проведення незаконної спеціальної операції щодо звільнення Майдану Незалежності від учасників мітингу великої кількості працівників підрозділу міліції особливого призначення та застосування ними до громадян фізичного насильства і спецзасобів «ПР-73» і «Тонфа» може мати тяжкі наслідки у вигляді заподіяння значній кількості громадян тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та іншої шкоди здоров'ю.
Надалі, після зайняття військовослужбовцями ВВ МВС України позицій навколо ОСОБА_18 , на площу увійшли більше 180 співробітників ПМОП «Беркут» під командуванням ОСОБА_15 , які вишикувалися у шеренгу вздовж торговельного центру «Глобус».
Приблизно о 4 год. 11 хв. 30 листопада 2013 року командир ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 засобами радіозв'язку віддав наказ про початок силового розгону мітингувальників та звільнення від них Майдану Незалежності. У зв'язку з цим співробітники 1-ї, 3-ї, 4-ї рот та роти особливого призначання ПМОП «Беркут» почали рух, відтісняючи мітингувальників з площі в напрямку вулиці Хрещатик. Частина співробітників 1-ї, 3-ї, 4-ї рот та роти особливого призначання ПМОП «Беркут» у порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української від 27.02.1991 РСР № 49, без попередження про намір застосовувати спеціальні засоби, вчиняючи дії, що ображають особисту гідність, почали наносити множинні удари спецзасобами «ПР-73», «Тонфа», руками та ногами по різним частинам тулуба, а також по головам мітингувальників, намагаючись змусити їх під тиском фізичного насильства якнайшвидше залишити ОСОБА_24 . Продовжуючи протиправні дії, вже після залишення мітингувальниками Майдану Незалежності, невстановлені на цей час працівники ПМОП «Беркут» з метою недопущення їх повернення на площу вчинили переслідування вказаних осіб по вулиці Хрещатик, завдаючи при цьому множинні удари спецзасобами «ПР-73», «Тонфа», руками та ногами.
Внаслідок вказаних злочинних дій начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_7 , підбуреного ОСОБА_6 до незаконного перешкоджання проведенню мітингу із застосуванням фізичного насильства, а також злочинних дій заступника начальника Головного управління - начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_12 , начальника управління громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_14 , командира ПМОП «Беркут» ОСОБА_15 та інших невстановлених на цей час органом досудового розслідування працівників ПМОП «Беркут», які виконували наказ ОСОБА_7 , за пособництва голови КМДА ОСОБА_11 у період часу з 4 год. 11 хв. до 4 год. 22 хв. 30 листопада 2013 року працівниками міліції та військовослужбовцями ВВ МВС України було незаконно розігнано мітинг громадян, який проходив на Майдані Незалежності в місті Києві, у результаті чого більше 300 учасників акції протесту були витіснені за межі площі і прилеглих вулиць. Крім того, внаслідок протиправного застосування фізичної сили співробітниками ПМОП «Беркут» було заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та вчинено насильницькі дії, які завдали фізичного болю.
У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 20.11.2015 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним Кодексом для вручення повідомлень.
Обставинами, що дають підстави для обґрунтованих підозр ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів. Зокрема, вина ОСОБА_6 підтверджується показами, зафіксованими в протоколах допиту потерпілих, свідків, в тому числі ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 та інших, висновками експертиз, протоколами оглядів та іншими доказами в їх сукупності.
На даний час місце перебування ОСОБА_6 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 відсутній. Зазначене підтверджується матеріалами кримінального провадження. Відповідно до постанови від 24.11.2015 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Таким чином, ОСОБА_6 проявив безвідповідальне ставлення до виконання своїх процесуальних обов'язків, зарекомендував себе як особа, схильна до їх порушення.
Внаслідок чого є підстави вважати, що ОСОБА_6 не буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а тому відповідно до вимог ст. 183 КПК України щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у разі, якщо прокурором буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню.
Більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
Зокрема, не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання чи особиста порука, застава та домашній арешт оскільки останній вже зарекомендував себе як особа, яка порушує процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням даних його особи, слідство вважає, необхідним затримати підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання вноситься до суду повторно у зв'язку із тим, що 24.11.2016 ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2016 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - втрачає законну силу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 190 КПК України.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_26 підтримав клопотання та зазначив, що на даний час в органу досудового розслідування відсутні відомості щодо місця перебування ОСОБА_6 . Повістки про виклик на допит повертаються органу досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню за таких підстав:
24.05.2016 Печерським районним судом м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 24.11.2016. ОСОБА_6 на даний час не розшукано, суспільна небезпека вчинених ним діянь не перестала існувати, існують підстави для затримання та здійснення приводу з метою обрання запобіжного заходу.
Фіксаціяпід час розглядуклопотанняслідчимсуддею за допомогоютехнічнихзасобів на підставі ч.1 ст.107 КПК України не здійснювалась, оскількитакеклопотання не заявлялось.
На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 177, 188, 189, 190, 309 КПК України, слідчийсуддя
Слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гостра Могила Ставищенського району Київської області, громадянина України, українця, одруженого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, з метою приводу до Печерського районного суду м. Києва для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше 36 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала втрачає законну силу 19 травня 2017 року або до вказаної дати з моменту приводу підозрюваного чи відкликання клопотання прокурором.
Ухвала скарженню не підлягає.
Слідчийсуддя