печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6947/16-ц
Категорія 54
22 серпня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Новака Р.В.
при секретарі - Медведєвій М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про стягнення одноразової грошової допомоги, -
позивач звернулася до суду з позовом до Апарату Верховної Ради України про стягнення одноразової грошової допомоги. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивача зазначила, що з 13.12.2012 по 27.11.2014 працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України VII скликання без поширення дії Закону України «Про державну службу» і 27.11.2014 достроково припинила свої повноваження Верховна Рада України VII скликання та позивача, як помічника-консультанта народного депутата України, було звільнено у зв'язку з достроковим припиненням повноважень народного депутата України. У відповідності до ч. 6 ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата» та положень ч. 2 ст. 4.6 Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України вимоги відповідачем щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі його тримісячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України не виконані. Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та порушують її права, а тому просить суд позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов з наведених підстав.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що з 13.12.2012 по 27.11.2014 позивач працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3
Позивач, 13.12.2012 була зарахована на посаду помічника-консультанта народного депутата України на час його депутатських повноважень без поширення дії Закону України «Про державну службу» на підставі подання народного депутата та заяви ОСОБА_1.
Позивач звільнена із займаної посади 27.11.2014 у зв'язку з достроковим припиненням повноважень народного депутата України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 4.5 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР.
Проте, при звільненні позивача із займаної посади відповідачем не було виплачено одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень у зв'язку зі звільненням, що відповідачем не заперечувалось.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень визначені Законом України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України», встановлено, що народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються цим та іншими законами та прийнятим відповідно до них Положенням про помічника-консультанта народного депутата, яке затверджується Верховною Радою України.
За приписами абзацу третього ч. 3 ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України», на чотирьох помічників - консультантів народного депутата поширюється дія Закону України «Про державну службу», їм присвоюється не вище ніж сьомий ранг держави службовця четвертої категорії, вони прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України або виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування.
Ч. 1 розділу І Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 №769 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України.
Відповідно до п. 23 ч. 7 розділу II Положення про Апарат Верховної Ради України передбачено, що до основних напрямів діяльності Апарату належать організація та здійснення роботи з кадрового обслуговування працівників Апарату, народних депутатів України, їх помічників-консультантів.
Згідно ч. 6 ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадку звільнення помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону, помічнику-консультанту народного депутата, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі його тримісячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
Аналіз викладеного свідчить, що на законодавчому рівні закріплено право помічника-консультанта народного депутата, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі його тримісячної заробітної плати у випадку звільнення за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував про невиплату відповідачем одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати в сумі 5537,62 грн. (1518,00+1518,00+2501,62=5537,62 грн.).
Відповідачем в свою чергу не надано суду обґрунтованих підстав невиконання законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати належної позивачу суми одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати у зв'язку зі звільненням.
При цьому суд критично ставиться до тверджень представника відповідача стосовно відсутності відповідних бюджетних призначень на виплату одноразової допомоги помічникам-консультантам в силу дії принципу юридичної визначеності. Зокрема, принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це виплата одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати у випадку звільнення помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. А тому, відчутність бюджетних коштів не може бути підставою невиконання державою, в даному випадку в особі Апарату Верховної ради України, взятих на себе зобов'язань в частині здійснення передбачених Законом України «Про статус народного депутата України», виплат.
Обґрунтованих підстав недотримання положень ч. 6 ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України» в частині невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати помічника-консультанта народного депутата України, у випадку звільнення, за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України відповідачем не надано.
Оскільки при подачі позову до суду позивач був звільнений від оплати судового збору, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, їх слід стягнути з відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 34 Закону України «Про статус народного депутата України», ст.ст. 22, 625, 1166 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 15, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про стягнення одноразової грошової допомоги - задовольнити.
Стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) невиплачену одноразову допомогу у розмірі 5537 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 62 коп.
Стягнути з Апарату Верховної Ради України в дохід Держави України (УДКСУ у Печерському районі м. Києва код ЄДРПОУ 38004897) витрати з оплати судового збору в розмірі 551,2 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за подання до суду позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Новак