Справа № 752/3762/15-к
Провадження №: 1-кп/752/71/16
Іменем України
21.11.2016 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12014100010012153 відносно обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шостка, Сумської області, громадянина України, українця, який не одружений, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , із вищою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_3 ;
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 22.12.2014 року, приблизно о 16.30 годині, керував технічно справним автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по пров.Червоноармійському, зі сторони Московської площі в напрямку вул.Кіровоградської в м.Києві. Будучи неуважним та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, чим порушив п.2.3б ПДР України, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу типу «зебра», позначеного горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.35.1, 5.32.2 Правил дорожнього руху України, розташованого навпроти будинку 6 по пр.Голосіївському в м.Києві, не зменшив швидкість руху аж до повної зупинки автомобіля та не надав дорогу потерпілій ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив п.18.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_7 .
Згідно висновку судово-медичної експертизи №147/Е від 27.01.2015, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Порушення вимог п. п. 2.3 б), 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Тобто, ОСОБА_3 визнається винним за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 після роз”яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Щиро розкаявся та пояснив, що дійсно він 22.12.2014 року, приблизно о 16.30 годині, керував технічно справним автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по пров.Червоноармійському, зі сторони Московської площі в напрямку вул.Кіровоградської в м.Києві. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу був неуважним та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_7 , внаслідок чого здійснив наїзд на неї. Цивільний позов визнає в частині, що підтверджується документально. Щодо моральної шкоди поклався на розсуд суду. Додав, що на даний час офіційно не працює, працює по угодам, заробляє не більше 7 тисяч гривень в місяць.
Наявні в справі докази його винуватості він не оспорює.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 22.12.2014 року, приблизно о 16.30 годині, вона йшла додому по пр.Голосіївському. Підійшла до нерегульованого пішохідного переходу, переконалася, що відсутні автомобілі та почала переходити дорогу. Десь посередині переходу відчула удар, її збив автомобіль «Ауді». Водій вийшов з автомобіля та з іншими перехожими посадив її до свого автомобіля, на якому відвіз до лікарні, де їй сказали, що в неї перелом плеча. На лікуванні перебувала декілька місяців, у зв'язку з чим не мала змогу ходити на роботу. Обвинувачений нічого не відшкодовував. Просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз”яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Також суд в повному обсязі дослідив докази, що були надані потерпілою та представником потерпілої на підтвердження позовних вимог, а саме копії чеків на загальну суму 788 грн. 26 коп.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, обставини, які пом”якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, необережну форму вини.
Обставинами, що пом”якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання, не встановлені.
На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, обставини, що пом”якшують покарання, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, поклавши обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого 24787 грн. матеріальних збитків та 100000 грн. моральної шкоди необхідно задовольнити частково.
А саме суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов потерпілої в частині стягнення матеріальних збитків на суму 788 грн. 26 коп., оскільки саме така сума матеріальних збитків підтверджується наявними в справі чеками.
На думку суду, цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 30000 грн., з огляду на тілесні ушкодження потерпілої, тривалий курс лікування, наслідки та період реабілітації. При визначенні вказаної суми суд також враховує, що обвинувачений офіційно не працює. Зі слів останнього, працює по угодам, заробляє не більше 7 тисяч гривень.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання, з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази - автомобіль «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити власнику.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення 24 787 гривень завданих злочином матеріальних збитків та 100 000 грн. моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 гроші в сумі 788 ( сімсот вісімдесят вісім) гривень 26 (двадцять шість) коп., завданих злочином матеріальних збитків та 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1