Провадження № 33/774/755/16 Головуючий у І-й інстанції - Шклярук Д.С.
Справа № 202/5429/16 -п Суддя-доповідач - Кононенко О.М.
11 листопада 2016 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 04.08.2016 року, о 03:15 год., по вул. Донецьке шосе у м. Дніпрі, водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати а провадження закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
В суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити. Уточнили вимоги та просили закрити справу у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки судового засідання як такого не було, та ОСОБА_3, не мав можливості надавати пояснення.
Вислухавши ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 080082 від 04 серпня 2016 року, із якого слідує, що ОСОБА_3 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, який підписаний свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; висновком алкотестеру «Drager Alcotest 6810» № 729, результат огляду на стан алкогольного сп'яніння - 2.06 %. Дані обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Таким чином, заперечення ОСОБА_3 стосовно вживання ним спиртних напоїв та недійсності показів алкотестеру «Drager» не знайшли свого підтвердження і спростовуються матеріалами справи.
До пояснень наданих в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, стосовно того, що він не керував автомобілем, так як у нього не було пального, відношусь критично, оскільки вони не знайшли свого підтвердження, і вважаю їх способом ухилення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Окрім того, тимчасова зупинка автомобіля у зв'язку з відсутністю пального, не виключає факт керування цим автомобілем, що в даному випадку не спростовано і показами ОСОБА_3
Зазначений висновок, узгоджується і з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, де в п. 27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Та, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Матеріалами справи підтверджено доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування автомобілем у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання сторони захисту на те, що судом першої інстанції, було порушено право ОСОБА_3 на ознайомлення з матеріалами справи на наданням пояснень у судовому засіданні, є необґрунтованими та без підставними. В матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_3 на ознайомлення з матеріалами справи від 18 жовтня 2016 року о 10.04 год. Разом з тим, ОСОБА_3 фотокопії матеріалів справи для ознайомлення отримав 18.10.2016 року.
Як вбачається з постанови судді першої інстанції, ОСОБА_3, був присутнім під час розгляду справи та надавав свої пояснення.
Таким чином, при апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Інших доказів відсутності вини ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні та стороною в суді апеляційної інстанції не надано.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 жовтня 2016 року якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.М. Кононенко