Провадження № 11-сс/774/1240/16 Справа № 207/2818/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
07 листопада 2016 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 ,
представника Солонянської ВК №21 ОСОБА_8 ,
представника Ігренського ВЦ №133 ОСОБА_9 ,
представника ТОВ «Протон М» ОСОБА_10 ,
скаржника ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами скаржника ОСОБА_11 та представника ТОВ «Протон М» - ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року, про накладення арешту, -
Ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року було задоволено клопотання слідчого СВ Південного ВП Кам?янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016040780001483 від 29.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав на те, що29.09.2016р. до ЧЧ Південного ВП КВП надійшов рапорт поліцейського Кам?янського ВП про те, що 29.09.2016р. при несенні служби були зупинені автомобіль IVECO, д.н. НОМЕР_1 з металевим верстатом у кузові автомобіль МАН, д.н. НОМЕР_2 , з трьома металевими верстатами у кузові, при цьому походження та власника майна встановлено не було. За даним фактом 29.09.2016р. СВ Баглійського ВП ДВП було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
В ході проведення досудового розслідування був проведений огляд вантажного бортового автомобілю IVECO EUROCARGO ML75E17, білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , під управлінням водія ОСОБА_13 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_14 . Вказаний автомобіль під час огляду знаходився на відстані 100 метрів від центральної прохідної ремонтного заводу ПАТ «ДніпроАзот» по вул. С.Х. Горобця в м. Кам'янському. При проведенні огляду автомобіля у кузові виявлений фрагмент металевого верстату. Також був проведений огляд автомобіля платформи-С MAN BOX VAN, д.н. НОМЕР_3 , синього кольору під управлінням водія ОСОБА_15 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_16 . Вказаний автомобіль під час огляду знаходився біля адміністративної будівлі Південного ВП КВП за адресою: м. Кам'янське, пр. Конституції, 27. При проведенні огляду автомобіля у кузові виявлені три металевих верстати та різноманітні запчастини до них.
Під час проведення розшуковик та слідчих дій, як вказав слідчий суддя, встановлено, що вказані автомобілі завантажувалися металевими верстатами на території державного підприємства «Дослідно-експериментальне підприємство Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області», розташованого за адресою: м. Кам'янське, вул. Колеусівська 41 і прямували до м. Дніпро. Окрім цього водіями вказаних автомобілів надані копії документів щодо придбання вказаного майна, а саме: договір купівлі продажу від 27.09.2016р., укладений між ДП «Підприємство Ігренського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» та ТОВ «Протон М», відповідно до якого ТОВ «Протон М» придбав станину верстату фрезерного, станину верстату токарного гвинторізного 16Б05П та задню бабку верстату токарнорізного 16Б05П за 9742,20 грн.; договір №Г-73 поставки від 28.09.2016р. укладений між ДП Підприємство Солонянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» та ОСОБА_11 , відповідно до якого ОСОБА_11 придбав станину верстату вертикально - фрезерного ВМ127, станину верстату плоскошліфувального ЗЕ711, станину верстату електроерозійного з ЧПУ ЛФ96ФЗ та запчастини до них за 48 500 грн. Після проведення огляду автомобіль платформа-С MAN BOX VAN, д.н. НОМЕР_3 з станиною верстату вертикально - фрезерного ВМ127, станиною верстату плоскошліфувального ЗЕ711, станиною верстату електроерозійного з ЧПУ ЛФ96ФЗ та станину верстату токарного гвинторізного 16Б05П та задню бабку верстату токарнорізного 16Б05П, що було вилучене до Південного ВПКВП для подальшого вирішення питання по суті та приєднання в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження.
Крім того слідчий суддя вказав, що вказане майно, яке вивозилося з території державного підприємства «Дослідно-експериментальне підприємство Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області», розташованого за адресою: м. Кам'янське, вул. Колеусівська, 41 було продане з порушенням процедури реалізації державного майна та чинного законодавства України, тому є всі підставі вважати, що вказане майно незаконно відчужувалося посадовими особами Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області і потребує арешту.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме на станину верстату вертикально - фрезерного ВМ 127, станину верстату плоскошліфувального ЗЕ711, станину верстату електроерозійного з ЧПУ ЛФ96ФЗ.
В обґрунтування своєї апеляції, ОСОБА_11 посилається на те, що рішення слідчого судді, на його думку, є незаконним та необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права оскільки слідчим суддею при постановлені ухвали був проігнорований той факт, що слідчим ще до внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення було розпочате досудове розслідування, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України. При вилученні майна протокол виїмки працівниками поліції не складався, а майно на яке накладено арешт було набуте внаслідок укладення договору про поставку, яким підтверджується право власності ОСОБА_11 , факт поставки та закупки ним запасних частин металообробних верстатів, недійсність цього договору до сьогоднішнього часу в судовому порядку не встановлена. Також вважає хибним твердження слідчого судді, стосовно того, що продаж вищезазначеного майна можливий був лише за згоди власника, а саме Державної пенітенціарної служби України, від якої згоди на продаж вказаного майна не було, оскільки дане майно класифікується як запасні частини та отримано внаслідок списання непридатного технологічного обладнання підприємства. Також звертає увагу на те, що слідчим не надано жодних доказів та підстав для незаконного накладення арешту на майно та вважати його доказом якогось не існуючого злочину.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Протон М» ОСОБА_10 також просить скасувати рішення слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме на станину верстату токарного гвинторізного 16Б05П та задню бабку верстату токарнорізного 16Б05П посилаючись в своїй апеляційній скарзі на аналогічні доводи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення скаржників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які кожен окремо підтримали вимогу своїх апеляційних скарги, просили їх задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді, виступи представників виправних центрів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які просили задовольнити апеляційні скарги, а ухвалу слідчого судді скасувати, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважав рішення слідчого судді законним та обґрунтованим та просив ухвалу про накладення арешту залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, вивчивши та перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним переглядом встановлено, що 19 лютого 2013 року слідчий СВ Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з клопотанням про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016040780001483 від 29.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
У клопотанні слідчий вказав на те, що до Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт поліцейського Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про те, що при несені служби були зупинені автомобілі з трьома металевими верстатами у кузові, при цьому походження та власника майна встановлено не було. Тому з метою з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий вважав за необхідне накласти арешт на майно у даному кримінальному провадженні.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах дають підстави для висновку, що з метою перевірки законності відчуження вказаного майна, накладення арешту - є необхідним.
З вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки слідчий суддя не звернув увагу, що в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості стосовно конкретних осіб до ЄРДР не внесено.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 214 КПК України, - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім цього колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь- яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Також арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На вказані вимоги Закону ні слідчий, ні слідчий суддя не звернув належної уваги. Також не звернуто уваги і на те, що відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1)підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2)перелік і види майна, що належить арештувати;
3)документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:
1)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2)докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Перевіривши надані матеріали за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вказані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК України при його внесенні та судовому розгляді.
При цьому колегія суддів зазначає, що у кримінальному провадженні, яке 29.09.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040780001483 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, власники заарештованого майна не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Погоджуючи клопотання слідчого, прокурор не врахував те, що у ньому не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру шкоди вказаними особами кооперативу, що свідчить про не дотримання слідчим і прокурором вимог ст. 171 КПК України.
Крім того колегія суддів зазначає, що жодною особою у даному кримінальному провадженні не заявлено цивільного позову та не встановлено ким саме було подано заяву, на підставі якої внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 185 КК України.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне повернути прокурору матеріали для належного виконання вимог ст. 171 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України, - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.
Отже, з наведеного вбачається, що ні слідчим, ні слідчим суддею не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про накладення арешту на майно.
У зв'язку з чим апеляційні скарги, скаржника ОСОБА_11 та представника ТОВ «Протон М» - ОСОБА_10 підлягають частковому задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не може бути визнай^ законним. Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно повернути для усунення допущених недоліків.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу слідчого, на необхідність належного забезпечення процесуальних прав потерпілих в провадженні, інтереси яких тривалий час ігноруються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_11 та представника ТОВ «Протон М» - ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року, про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого повернути прокурору для усунення недоліків, протягом 72 годин з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду: