Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" квітня 2007 р.
12 год. 50 хвил. Справа № АС-27/72-07
вх. № 2416/1-27
Суддя господарського суду Харківської області
за участю секретаря судового засідання
представників сторін :
позивача - Дробот С.І. - представника (за дорученням)
відповідача - Сироткіна О.С. - головний державний податковий інспектор (за дорученням)
по справі за позовом Казенного підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханичний завод",м. Зміїв, Харківська область
до ДПІ у Зміївському районі, м. Зміїв, Харківська область
про скасування повідомлення-рішення
Позивач, казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», м. Зміїв Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004631501/0 від 18.12.2006 р. та № 0004621501/0 від 18.12.2006 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на матеріали перевірки. Представники відповідача вказують, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представники відповідача зазначають, що оскаржене рішення також цілком відповідає вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 15.12.2006р. фахівцями ДПІ у Зміївському районі було проведено документальну невиїзну перевірку підприємства позивача з питання порушення податкового законодавства. За результатами перевірки було складено акті перевірки № 579/15-039/08326540 від 15.12.2006 р. на фірмовому бланку № 002025. На підставі даного акту керівником ДПІ у Зміївському районі прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004631501/0 від 18.12.2006 р., згідно з яким позивач повинен сплатити до бюджету штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 20% та в сумі 4582,82 грн. та №0004621501/0 від 18.12.2006 р., згідно з яким позивач повинен сплатити до бюджету штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 50% та в сумі 81300,37 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Штрафні санкції позивачу застосовано на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд зазначає, що п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено застосування до платників податків штрафів у розмірі від 10 до 50 %, якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.
Згідно акту перевірки до позивача застосовано податковим повідомленням-рішенням №0004631501/0 від 18.12.2006 р. штрафні санкції по податковій декларації з ПДВ №14251 від 19.08.2006 р. в сумі 4582,82 грн.
По даним перевірки кількість днів затримки по вказаній декларації складає 82 календарних дні, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань.
Також, згідно акту перевірки до позивача застосовано податковим повідомленням-рішенням №0004621501/0 від 18.12.2006 р. наступні штрафні санкції :
- по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ №5540 від 26.04.2006 р. сума штрафної санкції складає 8971,37 грн.
- по податковій декларації з ПДВ №5186 від 20.04.2006 р. сума штрафної санкції складає 172,0 грн.;
- по податковій декларації з ПДВ №7489 від 19.05.2006 р. сума штрафної санкції складає 47,50 грн.;
- по податковій декларації з ПДВ №8341 від 19.06.2006 р. сума штрафної санкції складає 37986,0 грн.;
- по податковій декларації з ПДВ №10985 від 20.07.2006 р. сума штрафної санкції складає 34123,50 грн.
По даним перевірки кількість днів затримки по вказаним деклараціям перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань. Дані висновки акту перевірки не відповідають дійсності та документально не підтверджуються.
Згідно Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №5540 від 26.04.2006 р. (уточнення до податкової декларації з ПДВ за січень 2006 р.) по рядку 8.1 підприємством збільшено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на 60 000,0 грн. Крім цього, позивачем по рядку 9 уточнюючого розрахунку самостійно нараховано суму штрафу у розмірі 5% - 3000,0 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно платіжного доручення № 497 від 17.05.2006 р. на суму податку 60000,0 грн. та фін. санкція на суму 3000,0 грн. Вказаний платіжний документ відповідачем не досліджувався в акті перевірки.
Згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафи не застосовуються до платників податків, які до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявили факт заниження податкового зобов'язання минулих періодів, направили уточнюючий розрахунок та сплатити суму податкового боргу та штраф у розмірі 5% від такої суми.
Відповідачем суму сплаченого ПДВ 20.11.2006 р. у розмірі 1181,16 грн. та 16761,57 грн. віднесено на сплату по вказаному уточнюючому розрахунку без дослідження призначення платежу в платіжних дорученнях.
Згідно платіжного доручення №497 від 17.05.2006 р. на суму 65577,0 грн. підприємством зазначено наступне призначення платежу: ПДВ за січень 2006 р. по уточнюючому розрахунку від 26.04.2006 р. - 60000,0 грн., 5% штраф за самостійно виявлену помилку - 3000,0грн., ПДВ за березень 2006 р. - 344,0 грн., ПДВ за квітень 2006 р. - 95,0 грн., ПДВ за грудень 2005 р. - 2138,0 грн.
Таким чином, підприємством по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №5540 від 26.04.2006 р. (уточнення до податкової декларації з ПДВ за січень 2006 р.) сплачено 60000,0 грн. податку на додану вартість та 3000,0 грн. штрафу за самостійно виявлену помилку 17.05.2006 р., а не 20.11.2006р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому сума штрафної санкції не відповідає дійсності та спростовується платіжним дорученням №497 від 17.05.2006 р.
Згідно податкової декларації з ПДВ №5186 від 20.04.2006 р. (декларація за березень 2006 р.) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 344,0 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно платіжного доручення № №497 від 17.05.2006 р.
Вказаний платіжний документ відповідачем не досліджувався в акті перевірки. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 20.11.2006 р. у розмірі 344,0 грн. віднесено на сплату по податковій декларації за березень 2006 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні.
Таким чином, підприємством по податковій декларації з ПДВ за березень 2006 р. сплачено 344,0 грн. 17.05.2006 р., а не 20.11.2006р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому сума штрафної санкції не відповідає дійсності та спростовується платіжним дорученням №497 від 17.05.2006 р.
Згідно податкової декларації з ПДВ №7489 від 19.05.2006 р. (декларація за квітень 2006 р.) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 95,0 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступного платіжного доручення : №497 від 17.05.2006 р.
Також вказаний платіжний документ відповідачем не досліджувався в акті перевірки. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 20.11.2006 р. у розмірі 95,0 грн. віднесено на сплату по податковій декларації за квітень 2006 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні.
Таким чином, підприємством по податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 р. сплачено 95,0грн. 17.05.2006 р., а не 20.11.2006р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому сума штрафної санкції не відповідає дійсності та спростовується платіжним дорученням №497 від 17.05.2006 р.
Згідно податкової декларації з ПДВ №8341 від 19.06.2006 р. (декларація за травень 2006 р.) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 75972,0грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступних платіжних доручень:
- №636 від 21.06.2006 р. на суму 30000,0 грн.
- №802 від 31.07.2006 р. на суму 40000,0 грн.
- №1005 від 19.09.2006 р. на суму 5972,0 грн.
Всього сплачено на суму 75972,0 грн.
Вказані платіжні документи відповідачем не досліджувалися в акті перевірки. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 20.11.2006 р. у розмірі 75972,0 грн. віднесено на сплату по податковій декларації за травень 2006 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні.
Згідно податкової декларації з ПДВ №10985 від 20.07.2006 р. (декларація за червень 2006 року) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 68247,00 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно платіжного доручення №1005 від 19.09.2006 р.
Вказаний платіжний документ відповідачем не досліджувався в акті перевірки. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 20.11.2006 р. у розмірі 68247,0 грн. віднесено на сплату по податковій декларації за червень 2006 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні.
Таким чином, підприємством по податковій декларації з ПДВ за червень 2006 р. сплачено 68247,0грн. 19.09.2006 р., а не 20.11.2006р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому сума штрафної санкції не відповідає дійсності та спростовується платіжним дорученням №1005 від 19.09.2006 р.
Згідно податкової декларації з ПДВ №14251 від 19.08.2006 р. (декларація за липень 2006 р.) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 64410,0грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступних платіжних доручень:
- №921 від 31.08.2006 р. на суму 36400,0 грн.
- №904 від 23.08.2006 р. на суму 4471,0 грн.
- №1005 від 19.09.2006 р. на суму 23539,0 грн.
Всього сплачено на суму 64410,0 грн.
Вказані платіжні документи відповідачем не досліджувалися в акті перевірки. Відповідачем суму сплаченого ПДВ 20.11.2006 р. у розмірі 22914,10 грн. віднесено на сплату по податковій декларації за липень 2006 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні .
Таким чином, підприємством по податковій декларації з ПДВ за липень 2006 р. сплачено 64410,0грн. 23.08.2006 р., 31.08.2006 р. та 19.09.2006 р., а не 20.11.2006р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому сума штрафної санкції не відповідає дійсності та спростовується платіжними дорученнями №921, 904 та 1005. також відповідачем не прийнято до уваги того факту, що згідно платіжного доручення № 1291 від 17.11.2006 р. позивачем було сплачено 20.11.2006 р. податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2006 р.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов»язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов»язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов»язань за конкретний період обов»язок підприємства щодо сплати податку на додану вартість припиняється із сплатою податку за конкретний період. Згідно п. 2 ст. 12 фінансові установи виконують доручення платників податків та зборів (обов»язкових платежів) на перерахування податків та зборів (обов»язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.
Згідно п. 5 ст. 50 «Бюджетного кодексу України» податки, збори (обов»язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає джерела погашення податкових зобов»язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платника податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої п. 7.7. Закону є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не було прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ відповідачем, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, штрафних санкцій, а не проводились як сплата поточних платежів, що привело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Платіжні документи про сплату поточних платежів по податкових деклараціях при перевірці не досліджувались.
За таких обставин, позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі № 0004631501/0 від 18.12.2006 р. та № 0004621501/0 від 18.12.2006 р.
Стягнути з державного бюджету на користь казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» суму судового збору в розмірі 3,40 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 10.04.2007р. о 10-00 год.
Суддя