г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1322/14-ц
Номер провадження 6/213/114/16
Іменем України
11 листопада 2016 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі судового засідання Карпенко О.Г., за участю: представника ДВС, представника боржника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі подання державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, -
Державний виконавець Інгулецького відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг ГТУ юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним поданням посилаючись на те, що на виконанні у державного виконавця знаходиться виконавче провадження №(В5), відкрите 10.02.2015 року на підставі виконавчого листа, виданого Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 2/213/643/14 від 05.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу та судового збору на загальну суму 1760457 грн., та виконавчого листа № 2-1214/11 від 07.12.2011 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» боргу на загальну суму 654790,65 грн. Боржник є громадянином України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, добровільно рішення суду не виконує, кошти на користь стягувачів не сплачує. Інформація про місце роботи боржника відсутня, будь-яких доходів, як-то пенсія або інших, боржник не отримує, незважаючи на неодноразові виклики до відділу ДВС для сплати заборгованості, ніяких дій щодо відшкодування боргу не вживає. З метою виконання зазначених судових рішень державним виконавцем на підставі ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» перевірено майновий стан боржника за місцем його проживання, проведено розшук його майна, та виявлене нерухоме майно, зареєстроване за боржником, на яке накладено арешт. Тому, з метою виконання виконавчого провадження державний виконавець просить вирішити питання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання зобов'язань за вищезазначеними судовими рішеннями про стягнення з нього заборгованостей на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та гр.ОСОБА_3
Представник ДВС у судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.
Представник боржника у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання.
Заслухавши представника ДВС та представника боржника, дослідивши подання та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" від 21 січня 1994року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 18 ч. з ст.. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Оскільки особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.
Відповідно до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України тягар доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається саме на державного виконавця, як особи, що приймає участь у судовому засіданні, зважаючи, що участь сторін та інших заінтересованих осіб у засіданні не передбачена.
Із наведеного уявляється, що обмеження виїзду за кордон може бути застосоване у разі наявності доказів про ухилення боржника від виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у поданні державного виконавця в обґрунтування ухилення ОСОБА_2 виконання покладеного судовими рішеннями обов'язку сплатити грошові кошти міститься посилання про обізнаність боржника про наявність такого виконавчого провадження та не виконання законних вимог державного виконавця.
При розгляді в судовому засіданні подання відносно ОСОБА_2 про обмеження його права виїзду доводи державного виконавця щодо ухилення боржника від виконання судових рішень державним виконавцем підтверджені не були, оскільки відповідні матеріали виконавчого провадження не були надані для огляду, копії не долучались.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_2 був повідомлений про вчинення будь-яких виконавчих дій та викликався до виконавчої служби і ухилився від сплати боргу, однак зазначені матеріали виконавчого провадження для перевірки доводів державного виконавця судом витребувані не були, а отже, не досліджувались і правова оцінка їм надана не була.
Таким чином, обставини щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання судових рішень про стягнення заборгованості, державним виконавцем не доведені, що є обов'язковою умовою для встановлення відносно боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, висновок суду про наявність підстав для задоволення подання є передчасним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 33 Конституції України ст.377-1 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Дата складання повного тексту ухвали 14.11.2016р.
Суддя В.В. Мазуренко