№ 207/1693/16-ц
№ 2/207/1142/16
20 жовтня 2016 року Багійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заочно справу за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 18 січня 2014 року на автодорозі Горлівка-Донецьк, мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та «Hyundai» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, власник ОСОБА_3
В результаті ДТП, завдані матеріальні збитки, оскільки були пошкоджені транспортні засоби.
Відповідно до Постанови Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області про закриття кримінального провадження від 08 лютого 2014 року, саме Відповідач є винним у вчиненні зазначеної ДТП.
У водія потерпілого в ДТП, ОСОБА_2, на момент ДТП був чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а у відповідача такий поліс був відсутній. Отже, на момент вчинення ДТП - 18.01.2014 року, цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, не була застрахована.
Одним із основних завдань Моторного (Транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених п. 39.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Оскільки, винуватець ДТП відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то після вищезазначеної події ОСОБА_3, як власник пошкодженого ТЗ, звернувся до Позивача з заявою про відшкодування шкоди, заподіяної йому у вищезазначеній ДТП.
Так як в даному випадку Позивач зобов'язаний згідно чинного законодавства здійснити регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілому в ДТП, то позивачем вищевказана заява була прийнята та здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку і виплати відшкодування.
Для підтвердження розміру завданої шкоди потерпілому, позивач, через свого представника, замовив проведення автотоварознавчого дослідження. Так в результаті цього, підготовлено Звіт № 569/14-04 згідно якого вартість матеріального збитку, що завдана власнику автомобіля НОМЕР_3 становить 125443,92 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі, настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих становить 50000 грн. Отже, саме в межах цієї суми позивач має здійсни виплату.
Так, позивач, на підставі Звіту та інших зібраних документів по цій справі, враховуючи вимоги чинного законодавства, здійснив регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілому, в розмірі 50000,00 грн. Цей факт підтверджується Наказом № 3061 та платіжним дорученням № 1/1-23356.
Окрім цього, позивачем було сплачено 1247,00 гривень за послуги аварійних комісарів по даній справі, що підтверджується платіжним дорученням № 6326, та ОСОБА_2 виконаних робіт між позивачем та ФОП ОСОБА_4
Отже, всього позивач поніс витрати на суму: 50000,00 грн. (регламентна виплата) + 1247,00 грн. (послуги аварійних комісарів) = 51247,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, до позивача перейшло право вимоги, яке потерпілий ОСОБА_3 має до особи, відповідальної за завдані збити. Оскільки винним у вчиненні ДТП, що мала місце 18.01.2014 року, є відповідач, позивач набув права вимоги відшкодування збитків до нього.
Позивач направив на адресу відповідача лист № 3/1-05/15703 з вимогою відшкодувати витрати позивача у розмірі 51247,00 грн. Відповідач не вжив ніяких дій щодо відшкодування завданої ним шкоди в добровільному порядку.
На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 50000,00 грн.; витрати на послуги аварійних комісарів у розмірі 1247,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, на позові наполягав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач у судовому засіданні був відсутній. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст. 74, 76 ЦПК України, судовою повісткою. Повістку було направлено відповідачу відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України за зареєстрованим його місцем проживання. Відповідач заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав, причини неявки до суду не повідомив. Відповідно до ст. 224 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття суддею ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого СВ Ц-Міського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 кримінальне провадження № 12014051030000123, відомості про яке 19.01.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ДТП, що мала місце 18.01.2014 року в Центрально-Міському районі м. Горлівка Донецької області за участю водія ОСОБА_1 - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, у зв'язку з тим, що в результаті даного ДТП водію автомобіля «ВАЗ 211154» ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження, які він отримав внаслідок порушення ним правил дорожнього ружу, а водію автомобіля «Hyundai Tucson» ОСОБА_2 та його пасажиру спричинені легкі тілесні ушкодження, а згідно кримінального законодавства, спричинення легкого тілесного ушкодження, вбачає відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України, в діях водія ОСОБА_1 винного у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, відсутні ознаки кримінального правопорушення (ар.с.20).
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2, який належить ОСОБА_3 Останній 19.03.2014 року звернувся з заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування оціненої шкоди завданої в результаті ДТП, що сталася 18.01.2014 року в районі 2км-278 метрів автодороги «Горлівка - Донецьк» за участю транспортного засобу «Hyundai Tucson» д/н АН 2873ЕІ під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ 211154», д/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 (ар.с.4-5).
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 569/14-04 від 15.04.2014 року про визначенні розміру збитків, отриманих внаслідок пошкодження транспортного засобу, розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Hyundai Tucson» д/н АН 2873ЕІ, становить 125443 грн. 92 коп. (ар.с.8-18).
Відповідно до відомості № 9336547 про дорожньо-транспортну пригоду на дату скоєння ДТП у водія ОСОБА_1 поліс ОСЦПВВНТЗ або іноземний сертифікат «зелена картка» відсутні (не застрахований); легковий автомобіль «Hyundai Tucson» д/н АН 2873ЕІ, який належить ОСОБА_7 мав поліс ОСЦПВВНТЗ або іноземний сертифікат «зелена картка» серія АС7317977 з терміном 21.10.2014 року виданий ПрАТ «СК «Статус» (ар.с.19, 6).
Відповідно до абз. 2 п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі, настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих становить 50000 грн.
Згідно наказу МТСБУ № 3061 від 10.06.2014 року та платіжного доручення № 1/1-23356 від 11.06.2014 року, ОСОБА_3 було сплачено страхового відшкодування у розмірі 50000,00 грн. 00 коп. (ар.с.22).
Крім того, МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара в розмірі 1247 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 13.05.2014 року та платіжним дорученням № 6326 від 27.05.2014 року (ар.с.23).
Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092.
Тому, для вирішення питання щодо розміру фактично заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, суд приймає до уваги висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста про визначення розміру збитків, отриманих внаслідок пошкодження транспортного засобу № 569/14-04 від 15.04.2014, проведений у відповідності до чинного законодавства (ар.с.8-18).
Письмова пропозиція позивача, направлена листом від 12.06.2014 року за № 3/1-05/15703 (ар.с.24) щодо вирішення справи в добровільному порядку відповідачем залишена без реагування.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Оскільки МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 50000,00 грн. та 1247 грн. на послуги аварійних комісарів за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач, відповідно до ст.ст. 1166 та 1191 ЦК України, отримав право регресної вимоги, у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та оплатою послуг аварійного комісара.
На підставі викладеного, керуючись 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-228, 292, 294, 296 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України витрати послуг аварійних комісарів у розмірі 1247 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити рішення на загальних підставах шляхом подання до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку.
Суддя І.М. Юрченко