16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/865/16
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Крусяна А.В.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Гауда» товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав і Ко» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,
Дочірнє підприємство «Гауда» товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав і Ко» (далі - позивач, ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко», Товариство) звернулось до суду із позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2015 року № 0004411501 про нарахування штрафу у розмірі 7988,11 грн. та № 0004401501 про нарахування штрафу у розмірі 51 041,22 грн., визнання неправомірними дій щодо нарахування відповідачем пені у розмірі 60 784,01 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що Херсонська ОДПІ обліковує за ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» податковий борг на підставі рішення суду у справі № 821/1917/15-а, виконання якого розстрочене судом. На підставі цього відповідач самостійно склав графік погашення боргу та здійснює перерозподіл платежів, які сплачує платник податків по поточним зобов'язанням згідно податкової звітності. Внаслідок зазначених дій, по даним відповідача, за позивачем обліковується податковий борг та як наслідок, обов'язок нарахувати та сплатити пеню після погашення такого податкового боргу. Крім того, наслідком вказаного перерозподілу є акт перевірки № 473/21-03-15-01/24752615 від 28.09.2015 року та спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що відповідач здійснив неправомірний перерозподіл платежів, які сплачуються платником податків та неправомірно нарахував штрафні санкції. Також, представник позивача відмітив, що у ході розгляду справи № 821/548/16 Товариство дізналося про нарахування податковим органом пені у розмірі 60 784,01 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу, проте рішення про нарахування пені позивач не отримував і встановити, що стало підставою для нарахування пені не має можливості. Із вказаних підстав просив суд повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року у справі № 821/1917/15-а було розстрочене виконання рішення суду від 26.06.2016 року про стягнення з ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» податкового боргу з ПДВ на загальну суму 633 133,08 грн. на 6 місяців, починаючи з липня 2015 по грудень 2015 включно із щомісячною сплатою. Так, як судом при винесені ухвали про розстрочення не було визначено чіткий термін погашення боргу позивачем, (не вказано число місяця) тому ОДПІ склала та затвердила графік погашення розстроченої заборгованості. Даний графік був направлений позивачу. Товариство сплачувало поточні платежі з ПДВ та розстрочене судом зобов'язання без урахування даного графіку, що мало наслідком застосування податковим органом п. 87.9 ст. 87 ПК України щодо зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. В результаті чого ОДПІ застосовувала штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, так як кошти позивача враховувались в рахунок погашення попереднього податкового боргу. Оскільки дії та рішення відповідача є законними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 29.09.2015 року № 0004411501 про нарахування штрафу у розмірі 7 988,11 грн. та № 0004401501 про нарахування штрафу в розмірі 51 041,22 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь дочірнього підприємства «Гауда» товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав і Ко» (код ЄДРПОУ 24752615) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року по справі № 821/1917/15-а розстрочене виконання рішення суду від 26.06.2015 року про стягнення з ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» грошових коштів на загальну суму 633 133,08 грн., у тому числі по ПДВ на 553 116,87 грн. строком на 6 місяців, починаючи з липня 2015 року по грудень 2015 року включно із щомісячними платежами ПДВ у розмірі 92 186,14 грн. з липня 2015 року по листопад 2015 року та 92 186,17 грн. за грудень 2015 року.
Ухвала оскаржена не була та набрала законної сили.
14 липня 2015 року Херсонською ОДПІ розроблений та затверджений графік погашення розстрочених сум заборгованості на підставі рішення суду від 07.07.2015 року по справі № 821/1917/15-а, у тому числі по ПДВ на загальну суму 553 116,87 грн. строком на 6 місяців зі сплатою рівними частинами із наступними термінами погашення боргу: 20.07.2015 року, 20.08.2015 року, 21.09.2015 року, 20.10.2015 року, 20.11.2015 року, 21.12.2015 року.
Колегія суддів погоджується із позицією позивача про те, що податковий орган не мав повноважень в односторонньому порядку складати графік погашення податкового боргу, розстроченого за рішенням суду, оскільки такі повноваження надані ОДПІ статтею 100 ПК України лише у випадку надання розстрочення та відстрочення грошового зобов'язання або податкового боргу виключно самим податковим органом.
Оскільки, суд ухвалою від 07.07.2015 року, розстрочуючи виконання рішення суду від 26.06.2015 року по справі № 821/1917/15-а, встановив обов'язок боржника (ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко») здійснювати щомісячну сплату без зазначення певної дати, обмежившись лише визначенням суми боргу, відповідно правомірною є поведінка Товариства по сплаті усієї суми щомісячного платежу у період із першого до останнього дня відповідного місяця.
28.09.2015 року Херсонською ОДПІ проведена перевірка ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» з питання своєчасності сплати зобов'язань по податку на додану вартість за лютий, червень 2015 року та рішення суду № 821/1917/15-а про розстрочення податкового боргу, результати якої оформлені актом від № 473/21-03-15-01/24752615 (далі -Акт № 473).
Перевіркою встановлено порушення п.57.1. ст.57 ПК України, а саме: ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і Ко» несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у сумі 59 029,33 грн. згідно розрахунку штрафних санкцій.
На підставі акту перевірки № 473 податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № 0004411501 про нарахування штрафу в розмірі 7 988,11 грн., та № 0004401501 про нарахування штрафу в розмірі 51 041,22 грн.
Підставою для нарахування штрафних санкцій стало порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, що полягає в затримці платежів по ПДВ. До акту перевірки надано розрахунок штрафних санкцій, згідно якого позивачу донараховано штрафну санкцію у розмірі 10% за невчасну сплату по податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року (7988,11грн. - ППР № 0004411501) та штрафну санкцію у розмірі 20% за невчасну сплату по розстроченому рішенням суду боргу (51 041,22 грн. - ППР № 0004401501).
Представник Херсонської ОДПІ у судовому засіданні суду першої інстанції визнав, що податковий орган проводив зарахування платежів позивача із ПДВ в рахунок погашення боргу у порядку черговості його виникнення із урахуванням строків сплати узгодженого зобов'язання по деклараціям із ПДВ та графіку погашення розстроченого боргу по ухвалі суду від 07.07.2015 року, незважаючи на призначення платежів, вказані підприємством у платіжних дорученнях. Такий перерозподіл платежів зумовив несвоєчасну сплату податкового боргу, що стало підставою для застосування штрафних санкцій.
Зафіксований у акті перевірки податковий борг виник внаслідок того, що Херсонська ОДПІ самостійно здійснювала зарахування поточних платежів відповідача в рахунок сплати зобов'язань по розстроченим судом зобов'язанням. Внаслідок чого у позивача обліковувалась несплата задекларованих податкових зобов'язань по деклараціям № 9214070027 від 19.10.2015 року, № 9273193921 від 18.01.2016 року, № 9022286187 від 23.02.2016 року, та №9038363055 від 18.03.2016 року. Свої дії податковий орган обґрунтував нормами ст.87 ПК України, якою зобов'язано органи державної податкової служби у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Тобто, ПК України закріплено право податкового органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. Проте, законодавцем не було визначено повноваження податкового органу щодо перерозподілу платежів в умовах сплати платежів платником податків відповідно до рішення суду про розстрочення чи відстрочення його виконання.
Колегія суддів погоджується із позивачем, що при самостійному зарахуванні відповідачем поточних платежів відповідача в рахунок сплати зобов'язань по розстроченим судом зобов'язанням, податковим органом не було враховано принцип обов'язковості виконання судових рішень на всій території України, що закріплений у статті 124 Конституції України та кореспондує із приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З вищезазначеного вбачається, що податковий орган неправомірно ототожнив порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачений Главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень, внаслідок чого неправомірно здійснив перерозподіл платежів, які сплачуються платником податків по поточним зобов'язанням, в рахунок погашення сум розстрочених за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 12.03.2014 року у справі № 2а/0570/22596/2011 (К/9991/32122/12).
Разом із тим колегія суддів зазначає, що відповідно до бухгалтерської довідки, наданої позивачем та копій платіжних доручень, ним порушені строки сплати податкового боргу, встановлені ухвалою суду від 07.07.2015 року, оскільки:
- у липні 2015 року мав заплатити 92 186,14 грн. ПДВ, проте не сплатив;
- у серпні 2015 року мав заплатити 92 186,14 грн. ПДВ, проте сплатив 11 132,39 грн.;
- у вересні 2015 року мав заплатити 92 186,14 грн. ПДВ, проте сплатив 20 000,0 грн.;
- у жовтні 2015 року мав заплатити 92 186,14 грн. ПДВ, проте сплатив 33 234,24 грн.;
- у листопаді 2015 року мав заплатити 92 186,14 грн. ПДВ, проте сплатив 57 200,4 грн.;
- у грудні 2015 року мав заплатити 92 186,17 грн. ПДВ, проте сплатив 50 000,0 грн.
Тобто, колегія суддів визнає право податкового органу застосувати до позивача відповідні штрафні санкції, але у порядку, передбаченому ПК України, а не відповідно до графіку одноособово встановленого податковим органом.
Оскільки нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу є виключними повноваженнями податкового органу, а суд не може собою його підміняти, тому не може обрахувати суму штрафу позивачу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пені, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно відмовив у її задоволенні, оскільки вона є передчасною. На сьогодні відсутнє будь-яке рішення податкового органу про нарахування пені, отже, правомірність її нарахування має бути предметом розгляду разом із вимогою ОДПІ про стягнення пені.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 18.11.2016 року.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: А.В. Крусян