14 листопада 2016 р. Справа № 876/6310/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3 на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 09.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області, яке реорганізовано в Кременецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з вимогами, які згідно заяви від 18.03.2016 р. збільшені про визнання нечинним рішення відповідача про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, які приймалися 30.04.2014 р. та 31.07.2014 р., та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах з 30.04.2014 р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.04. та 22.07.2014 р. звертався до відповідача із заявами про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, однак в призначенні пенсії на пільгових умовах йому відмовлено. Вважає, що має достатньо стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 09.08.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу з вимогами про скасування постанови суду першої інстанції.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та незаконною, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги, довідку, подану в судовому засіданні, про пільговий стаж ОСОБА_2 від 23.09.2014 р. виданої КСП «Трудівник» с. Бірки, який становить 20 років 07 місяців 11 днів, а також до загального стажу позивача слід зарахувати роботу в Почаївській лаврі з 01.05.2007 р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 (довідка про заробітну плату № 24 від 11.08.2014 р. з приміткою «на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду»), який потрібно зарахувати.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з наступних підстав.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
02.04.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області (Кременецького ОУПФУ) із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до витягу з протоколу № 6 від 30.04.2014 року засідання комісії з питань відмови у призначенні пенсій Управління ПФУ в Шумському районі Тернопільської області заявнику відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що не витримано вимоги п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі поданих документів комісія встановила загальний трудовий стаж 24 роки 3 місяці 13 днів та пільговий стаж - 17 років 9 місяців 2 дні.
Зокрема, при зверненні 02.04.2014 року до управління ПФУ в Шумському районі із заявою про призначення пільгової пенсії ОСОБА_2 надав документи: заяву, трудову книжку колгоспника НОМЕР_2, видану 02.02.1980 р. та трудову книжку НОМЕР_1, видану 04.05.2007 року, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, стажові довідки, видані архівним відділом Шумської РДА № 154 від 27.03.2014 року, № 172 від 02.04.2014 року, довідки про заробітну плату № 79 від 10.04.2014 року, № 22 від 05.04.2014 року, довідку про навчання з Державного навчального закладу «Почаївське вище професійне училище» № 207 від 20.03.2014 року, витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
В той же час заявником не було представлено документи, які необхідні для встановлення стажу роботи і які були вказані в розписці-повідомленні: пільгова довідка КСП «Трудівник», пільгова довідка КСП «Ювілейне», довідка по заробітній платі за 5 років, протокол нарахування стажу № 2 від 12.02.1997 року по КСП «Трудівник».
24.04.2014 року заявник подав заяву про те, що інших документів, що підтверджують пільговий стаж тракториста станом на 24.04.2014 року не знайдено.
22.07.2014 року позивач повторно звернувся до УПФУ в Шуському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до витягу з протоколу №12 від 31.07.2014 року засідання комісії з питань відмови у призначенні пенсій УПФУ в Шуському районі заявнику відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що не витримуються вимоги п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При розгляді справи у суді позивач представив архівну довідку № 164 від 07.08.2014 року Комунальної архівної установи «Шумський районний трудовий архів», де вказано , що у документах архівного фонду № 13 КСП «Мрія» с.Соснівка Шумського району у книзі обліку заробітної плати працівників за 1979 рік у списках працівників під № 75 значиться ОСОБА_2 з виробленими трудоднями 172 та під № 84 з виробленими трудоднями 28, всього вироблено трудоднів 200.
Згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації,
Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Згідно норми ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (в час дії редакцій положень Закону №1788), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
За змістом листа Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. №7 до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, заява про призначення пенсії подається заявником особисто до управління за місцем проживання.
Відповідно до п. 2.1 цього Порядку до заяви додаються такі документи: документ про стаж, що визначені порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року. Із аналізу зазначеної норми можна зробити висновок, що заявник самостійно подає зазначені документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Як видно з матеріалів справи, Кременецьке ОУПФУ до пільгового трудового стажу позивача зарахувало 17 років 9 місяців 2 дні, а до загального - 24 роки 3 місяці 11днів.
Досліджуючи трудову книжку позивача, архівні та уточнюючі довідки про пільговий та загальний стаж роботи останнього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив, що ОСОБА_2 має понад 25 років загального стажу роботи із зарахуванням до загального стажу роботу позивача з 01.05.2007 року у Почаївській Святоуспенській Лаврі, так як відсутність відомостей про позивача у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного страхування не є виною позивача.
Так до пільгового стажу позивача суд першої інстанції обґрунтовано зараховував період: з 01.07. 1976 року по 30.10.1976 року - 62 трудодні; з 12.11. 1976 року по 12.11.1978 року - 2 роки 1 день; з 03.01.1979 року по 31.12.1979 року - 202 трудодні; з 01.01.1980 року по 31.12.1981 року - 2 роки; з 01.01.1982 року по 31.12.1982 року 247 трудодні; з 01.01.1983 року по 31.12.1983 року 1 рік; з 01.01.1984 року по 31.12.1984 року 248 трудоднів; з 02.01.1986 року по 31.12.1992 року - 10 років; з 04.01.1996 року по 21.07.1996 року - 6 місяців 18 днів; з 01.01.1997 року по 31.12.1997 року 123 трудодні; з 01.01.1998 року по 01.12.1998 року 144 трудодні.
Одночасно суд першої інстанції, звертаючи увагу на представлені докази, не зарахував до пільгового стажу позивача у 1985 році трудову діяльність останнього, яку такий здійснював на цегельному заводі не за спеціальністю тракториста-машиніста, а також 55 днів проходження денних військових зборів та 14 днів навчався в Тернопільському навчально-курсовому комбінаті, оскільки така участь суперечить статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З урахуванням встановленого, пільговий трудовий стаж позивача становить 18 років 10 місяців 28 днів, що не дає ОСОБА_2 права на призначення пільгової пенсії, а тому суд першої інстанції пришов до належного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах з 22.07.2014 року відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за недоведеністю необхідного пільгового трудового стажу.
Крім того, ОСОБА_2 пенсійним органом при прийнятті рішень про відмову у призначенні пільгової пенсії від 30.04.2014 року та 31.07.2014 року двічі надавалось роз'яснення про необхідність подачі пільгової довідки по КСП «Трудівник», КСП «Ювілейне» для визначення права на пенсію на пільгових умовах, що ним на період звернення за призначенням пільгової пенсії виконано не було, а лише подано таку від 23.09.2014 року, яка правомірно не прийнята відповідачем до уваги, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимогах щодо визнання нечинним рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії, яке приймалось 31.07.2014 року.
Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог статей 99, 100 КАС України, не з'ясував питання про пропущення установленого законом строку звернення до адміністративного суду із заявою про збільшення позовних вимог та не вирішив питання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними з огляду на таке.
Статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За правилами ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що позивач 18.03.2016 року звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог щодо визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Шумському районі про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до протоколу № 6 від 30.04.2014 року та зобов'язання відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах з пропущенням строку звернення до суду, поважності причин пропуску строку не навів, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України, оскільки такий позивачем пропущено без поважних причин та з порушенням судом першої інстанції вимог ст. 100 КАС України, згідно яких адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, заява ОСОБА_2 від 18.03.2016 року про збільшення позовних вимог щодо визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Шумському районі про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до протоколу № 6 від 30.04.2014 року підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а відтак в цій частині оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 99, 100, 195, 196, 198, 200, 202, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 09.08.2016 року у справі № 609/1192/14-а в частині відмови ОСОБА_2 щодо визнання нечинним рішення від 31.07.2014 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах залишити без змін.
Постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 09.08.2016 року у справі № 609/1192/14-а в частині відмови ОСОБА_2 стосовно визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Шумському районі від 30.04.2014 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах та зобов'язанні призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах скасувати та в цій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
І.М. Обрізко
Повний текст виготовлено 17.11.2016р.