15.11.16р. Справа № 904/9771/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
про стягнення 9104,04 грн
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: провідний юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 67-05 від 04.01.2016;
від відповідача: юрисконсульт 2 категорії ОСОБА_2, довіреність № 2080 від 25.10.2016; юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність № 2079 від 25.10.2016.
Публічне акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач), у якій заявило вимогу про стягнення недостачі у сумі 9104,04 грн за комерційним актом БН № 729185/162/59 від 24.07.2016.
15.11.2016 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на відсутність своєї вини у недостачі вантажу, оскільки, на його думку, відправник мав самостійно підготувати вантаж для перевезення його у вагоні відкритого типу.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
На виконання умов договору перевезення - основної залізничної накладної № 49628233 та досильної залізничної накладної № 49708589 зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська центральна збагачувальна фабрика" здійснено відправлення напіввагону №55199533 на станцію Правда Придніпровської залізниці (одержувач - Публічне акціонерне товариство "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод").
28.07.2016 на станцію Правда Придніпровської залізниці прибув вантаж - концентрат вугільної марки "Г" (погрузка в напіввагоні навалом) з попутним комерційним актом БН № 729185/162/59 від 24.07.2016.
Цим комерційним актом зафіксована недостача вантажу в кількості 7450 кг та встановлено, що напіввагон № 55199533 вантажопідйомністю 70 тон прибув на ст. Красноармійськ в технічно справному стані з поїздом № 3602, поверхня вантажу вище бортів 20-30 см вкатана, маркована 1- ю поздовжньою борозною по середині. Виїмка над 1 люком 160 см х 280 см х 60 см-70 см. Над 6,7 люками 300 см х 280 х 80-100 см, порушене маркування, потоптане. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. Після переважування напіввагона фактично виявилося, маса вантажу по даним накладної 70000 кг, тара - 23600 кг, фактично вага брутто вантажу - 86150 кг, тара з документа - 23600 кг, нетто - 62550 кг, що менше, ніж зазначено в залізничної накладної на 7450 кг.
Таким чином, комерційним актом БН № 729185/162/59 від 24.07.2016 встановлено, що недостача вантажу у напіввагоні № 55199533 складає 7450,00 кг.
Позивач вважає, що недостача вантажу у напіввагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути вартість недостачі концентрату вугільної марки "Г" у сумі 9104,04 грн (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу), що і є причиною спору.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (надалі - Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (статті 115 Статуту).
В матеріалах справи міститься договір № УПр14/37/176 від 27.02.2014 з ТОВ "ДТЕК Трейдінг" - постачальником вугільної продукції, на підставі якого було визначено вартість вантажу, зокрема, ціна вантажу визначена згідно додатку (специфікації) № 10 від 29.06.2016 до договору, рахунку постачальника № 2007-7 від 20.07.2016 та коригувального рахунку № 2907-20 від 29.07.2016.
Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.
Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.
Надана позивачем до позовної заяви накладна № 49628233 від 25.07.2016 в розділі "найменування вантажу" містить найменування вантажу - концентрат вугільний марка "Г", пакування - навалом.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Як слідує з комерційного акту БН № 729185/162/59 від 24.07.2016, при переважуванні вантажу недостача склала 7450,00 кг.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що вантажовідправником вантаж завантажений у справний в технічному стані напіввагон, в комерційному відношенні придатний, тому відповідальність за незбереження вантажу має нести саме відповідач.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 9104,04 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1378,00 грн покладається на відповідача, як на сторону з вини якої виник спір.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Колеусівська, буд. 1, ідентифікаційний код 05393085) суму вартості недостачі в розмірі 9104,04 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 17.11.2016.
Суддя В.Д. Воронько