Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "15" листопада 2016 р. Справа № 906/868/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
за участю представників сторін:
від позивача: Крило А.Г. - голова СФГ "Промінь" (наказ №1 від 23.12.92р.)
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (с. Погреби, Прилуцький район, Чернігівська область)
до Приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" (с. Кремне, Лугинський район, Житомирська область)
про стягнення 346639,80 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 346639,80 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №25/11-17 від 25.11.15р., з яких 310177,00 грн. - сума основного боргу, 15136,64 грн. - пеня, 15105,62 грн. - інфляційні та 6220,54 грн. - 3% річних.
Станом на день судового засідання, 15.11.16р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 310177,00 грн. основного боргу, 11352,48 грн. пені, 13957,96 грн. інфляційних та 6203,54 грн. 3% річних, що разом становить 341690,98 грн.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, суд приймає до розгляду вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.16р., оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
При цьому суд враховує положення п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якого під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо заяву прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 341690,98 грн.
Суд розглядає справу з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.11.16р.
Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, 14.11.16р. електронною поштою надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 310177,00 грн., а також 635,35 грн. пені, 14048,43 грн. інфляційних та 6178,12 грн. 3% річних визнає.
Суд оглянув в судовому засіданні оригінали документів, а саме: договір купівлі-продажу №25/11-17 від 25.11.15р., специфікацію №2 від 21.12.2015, специфікацію №3 від 23.12.2015, видаткові накладні №142 від 21.12.2015 та №143 від 23.12.2015, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури №64 від 21.12.2015, №65 від 23.12.2015, складську квитанцію №086 від 25.12.15р., податкові накладні та квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
25.11.15р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №25/11-17 (а.с.11-12), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується поставити і передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити кукрудзу українського походження, 2015 року врожаю згідно ДСТУ 4525:2006, насипом, на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору, ціна на товар вказується у Специфікаціях до даного договору, які є невід'ємними його частинами.
Загальна вартість договору становить суму Специфікацій до даного договору (п. 3.2 договору).
Товар поставляється окремими партіями у відповідності до Специфікацій до договору (п. 4.2 договору).
Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що покупець здійснює 100% оплату, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку продавця, протягом 3-х банківських днів після отримання товару на складську квитанцію продавця.
Оплата вважається здійсненою в момент списання коштів з банківського рахунку покупця (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 9.2 договору, договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з даного договору.
На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений договором товар на загальну суму 310177,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №142 від 21.12.15р., №143 від 23.12.15р., товарно-транспортними накладними та складською квитанцією №086 від 25.12.15р. (а.с.15-20, 23).
На оплату за поставлений товар позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури №64 від 21.12.15р. та №65 від 23.12.15р. (а.с.21-22).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару не виконав.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 310177,00 грн., яку останній і просить суд стягнути в заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №25/11-17 від 25.11.15р.
Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Як передбачено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.
Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 310177,00 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6203,54 грн. 3% річних, 13957,96 грн. інфляційних та 11352,48 грн. пені.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно п.6.1 договору, у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п. 5.1 розділу 5 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,02% загальної суми вартості товару, обумовленої п. 3.2 даного договору, за кожний день прострочення платежу.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Здійснивши перерахунок 3-ох% річних, інфляційних та пені (з врахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України), враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.16р., суд вважає, що пеня в розмірі 11352,48 грн, 3% річних в сумі 6203,54 грн. та та інфляційні в розмірі 13957,96 грн. нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги частково визнав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод", 11334, Житомирська область, Лугинський район, с. Кремне, вул. Центральна, 90, код ЄДРПОУ 00383395
на користь Селянського (фермерського) господарства "Промінь", 17560, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Погреби, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 14249849
- 310177, 00 грн. - основного боргу;
- 11352,48 грн. - пені;
- 13957,96 грн. - інфляційних;
- 6203,54 грн. - 3% річних;
- 5125,36 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 17/11/2016
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек.)