ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
15.11.2016
Справа № 910/20765/16
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "САУЛЕС ФАБРИКА УКРАЇНА"
про стягнення 324 600 грн 00 коп.,
14.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес Фабрика Україна" про стягнення 324 600 грн 00 коп.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3, 4 та 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також в одній позовній заяві заявлено кілька вимог за різними договорами сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів не засвідчені, оскільки не містять відмітки про засвідчення копій, передбаченої пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).
Крім того, до позовної заяви не додано копій договорів, на які позивач посилається як на підставу виникнення між сторонами господарських правовідносин.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пунктах 2 та 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015, № 928-VIII, з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 грн 00 коп.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Як вбачається з доданих до позовної заяви від 08.11.2016 документів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Водночас, у позовній заяві позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", а також на матеріальні збитки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, у зв'язку з чим просить суд врахувати майновий стан та відстрочити сплату судового збору до винесення відповідного рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, враховуючи майновий стан сторони суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від нього.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.013 № 7 щодо того, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади. Самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд прийшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання, оскільки позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд відмовляє.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому вказано, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.
Як вбачається з обставин позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за 27 договорами відступлення права вимоги. Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості не пов'язані підставою їх виникнення.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного окремо договору, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг, судом має бути надана правова оцінка договору з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог що виникли з договорів суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по дев'яти договорах, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими що виникли з договорів тощо.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
В даному випадку підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з 27 різних договорів і хоча правове обґрунтування вимог є однаковим (неналежне виконання), але вони не пов'язані між собою підставами виникнення і не є похідними один від одного.
Суд відзначає, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за кожним договором, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами, з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 8 Закону України Закону України "Про судовий збір", п.п. 3, 4 та 5 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька