Справа №560/819/16-ц
15 листопада 2016 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
представника позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_2 до Мочулищенської сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просить визнати за нею право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Мочулище по вулиці Центральна, 31, Дубровицького району Рівненської області, згідно Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого Дубровицьким міським бюро технічної інвентаризації станом на 09 лютого 2016 року, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_3, померлої 14 серпня 2002 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2002 року померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Мочулище по вулиці Центральна, 31, Дубровицького району Рівненської області.
Після її смерті, позивач користується її житловий будинком, присадибною земельною ділянкою, меблями, а також іншими речами і фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Позивач є спадкоємцем по закону першої черги. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не змогла, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлій матері.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, позов визнає.
Заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії 1-ГЮ №101309 від 15 серпня 2002 року (а.с.5), ОСОБА_3 померла 14 серпня 2002 року.
Відповідно до частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до частини 1 пункту 11 статті 346 Цивільного кодексу України, однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.
Згідно із статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 заповіту не склала, а тому право на спадкування після її смерті згідно статті 1223 Цивільного кодексу України, здійснюється за законом.
Відповідно до статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
За положеннями статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Покійна ОСОБА_3 є матір'ю позивачки ОСОБА_2, що підтверджується копією рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 жовтня 2016 року по справі №560/965/16-ц за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Дубровицький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області про встановлення факту родинних відносин (а.с.41).
Згідно довідки №797 від 15 серпня 2016 року, виданої виконавчим комітетом Мочулищенської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_3, яка померла 14 серпня 2002 року, постійно проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті ОСОБА_3, з нею проживали та були зареєстрованй такі особи: дочка - ОСОБА_2.
Згідно довідки №798 від 15 серпня 2016 року, виданої виконавчим комітетом Мочулищенської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.11) вбачається, що у житловому будинку, що знаходиться по вул. Центральна, 31 в с. Мочулище, Дубровицького району Рівненської області, зареєстрована та проживає: ОСОБА_2.
Згідно довідок №796, №794 від 15 серпня 2016 року, виданих виконавчим комітетом Мочулищенської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.12-13) вбачається, що ОСОБА_2 дійсно проживала в складі сім'ї: ОСОБА_5 - голови сім'ї, ОСОБА_3 - матері.
Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто до 01 січня 2004 року, то до цих відносин застосовується законодавство, яке діяло на час їх виникнення. За чинним на той час законодавством, а саме відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. За цією підставою ОСОБА_2 і прийняла спадщину. Однак, юридично своїх прав не оформляла і свідоцтво про право на спадщину не отримувала.
Однак, відповідно до частини 1 статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_2, будучи спадкоємцем майна померлої за законом, прийнявши спадщину, звернулася до приватного нотаріуса Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_6 для оформлення права на неї, однак нотаріус в свою чергу повідомив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася та свідоцтво про право на спадщину не видавалося, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.27).
Для вироблення технічної документації на спадковий житловий будинок, позивач звернулася Дубровицького міського бюро технічної інвентаризаці", яким станом на 09 лютого 2016 року видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок №31 по вул. Центральна в селі Мочулище, Дубровицького району Рівненської області на ім'я ОСОБА_2 (а.с.19-23).
Згідно довідки №18 від 21 лютого 2016 року, виданої Дубровицьким міським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральна, 31 в селі Мочулище, Дубровицького району Рівненської області станом на 09 лютого 2016 року становить 34028 грн. Вищевказаний житловий будинок станом на 02 лютого 2016 року рахується за ОСОБА_3. Згідно реєстрових книг бюро, право власності на вищевказаний житловий будинок станом на 09 лютого 2016 року не зареєстровано (а.с.43).
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1299 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22 червня 2011 року №703, відповідно до пункту 2 якого, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №28220825 від 19 лютого 2016 року, ОСОБА_2 було відмовлено в державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок, який розташований по вул. Центральна, 31 в селі Мочулище, Дубровицького району Рівненської області ( а.с.24).
Відповідно до статті 27 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Обставини, які б вказували, що ОСОБА_3 при житті набула або володіла житловим будинком по вул. Центральна, 31 в селі Мочулище, Дубровицького району Рівненської області неправомірно, або, що на нього окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.
Отже, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок по вул. Центральна, 31 в селі Мочулище, Дубровицького району Рівненської області, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, а тому є підстави до визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок по вул. Центральна, 31 в селі Мочулище, Дубровицького району Рівненської області, в порядку спадкування за законом.
Керуючись частиною 4 статті 25, пунктом 11 частини 1 статті 346, статтями 328, 392, 1217, 1223, 1258, 1261, частиною 3 статті 1268, статтями 1296, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 10, 60, 159, 212, 213-215, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с. Мочулище по вулиці Центральна, 31, Дубровицького району Рівненської області, згідно Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого Дубровицьким міським бюро технічної інвентаризації станом на 09 лютого 2016 року, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_3, померлої 14 серпня 2002 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_7