про залишення позовної заяви без руху
15 листопада 2016 року справа № 823/1707/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Фенікс-Черкаси» про стягнення штрафу,
встановив:
14 листопада 2016 року до суду з позовною заявою звернулася Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових (далі - позивач), в якій просить стягнути з кредитної спілки «Фенікс-Черкаси» до Державного бюджету України на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету». Код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», (символ звітності 106) штраф у сумі 17000 грн 00 коп.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
22.05.2015 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, частиною 2 статті 4 цього Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру юридичною розмір ставки судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016рік» № 928-VІIІ від 25.12.2015 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
У прохальній частині адміністративного позову позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання вказаного позову майнового характеру, у зв'язку із обмеженим фінансуванням (відсутність коштів для сплати судового збору).
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до статті 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 132 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Із системного аналізу наведених положень випливає, відсутність фінансування саме по собі не створює виняткових обставин для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно положено ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 05.02.2016 №2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року по справі 2а-10730/10/1570.
Зазначена правова позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обмежене фінансування державної установи не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, без надання переваги суб'єкту владних повноважень.
Крім того, до матеріалів адміністративного позову позивачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій, з метою забезпечення відповідного фінансування для сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 104-107, 108 КАС України, суддя,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Фенікс-Черкаси» про стягнення штрафу, залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 30 листопада 2016 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви, шляхом подання Черкаському окружному адміністративному суду документу про сплату судового збору.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко