79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2016 року Справа № 813/3971/16
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про стягнення коштів з Приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладної акустики», -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладної акустики», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 3621,36 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2.
14.11.2016 року за вх. № 28445 позивачем подане клопотання про забезпечення позову.
14.11.2016 року за вх. № 28446 подане клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Так, в тексті позовної заяви позивач покликається на повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак такі до матеріалів справи долучені не були, що свідчить про порушення вказаного припису ст. 106 КАС України.
При усуненні вказаного недоліку позивачу слід враховувати положення ч. 3 ст. 106 КАС України (до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень).
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (чинний) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).
Згідно з підп. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.
Відтак, позивачу за подання вищевказаного позову до Львівського окружного адміністративного суду слід сплатити 1378,00 грн. судового збору за платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок - 31217206784003; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду).
Крім того, на переконання судді, належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Щодо клопотань про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року, з 01.09.2015 року пільг по сплаті судового збору для органів Пенсійного фонду України не передбачено.
Позивачем у вказаному клопотанні здійснено покликання на те, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду
Згідно з ч. 2 ст. 73 цього закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Зазначив, що з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 7 КАС України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб, незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
У зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету, просив звільнити позивача від сплати такого.
Суд зважає на вказані покликання позивача, однак зазначає наступне.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в ухвалі від 28.09.2015 року у справі № 21-5496а15.
Зокрема, звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Одночасно слід звернути увагу на те, що постановою Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір».
У Довідці роз'яснено, що позивачі, які звільняються від сплати судового збору за подання позовних заяв, наділені такою пільгою лише щодо звернення до суду з позовними заявами. За подання до суду інших документів, що є об'єктами справляння судового збору, у даному випадку клопотання про забезпечення позову, вони сплачують судовий збір на загальних підставах.
Додаткового слід зауважити, що питання розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову можливе лише за умови усунення недоліків позовної заяви, відкриття провадження у даній справі та надання належних доказів сплати судового збору за подання вказаного клопотання (0,3 розміру мінімальної заробітної плати - 413,40 грн.).
Таким чином, позивачем при зверненні до Львівського окружного адміністративного суду порушено вимоги ч. 3 ст. 106 КАС України та не надано належного доказу сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Варто зазначити, що на підтвердження такого факту позивачем до матеріалів адміністративного позову приєднано реєстр відправлених листів та список згрупованих відправлень, що лише підтверджує надання послуг відділенням поштового зв'язку щодо здійснення відправлення рекомендованим листом, проте не надає можливості встановити факт надіслання позовної заяви та доданих до неї документів саме відповідачу, у тому числі перевірити правильність адреси, на яку позивачем надіслано поштове відправлення, а також вміст поштового відправлення у зв'язку із відсутністю опису вкладення поштового відправлення.
Таким чином, зі змісту додатків до позовної заяви з'ясовано, що Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова не надано у повному обсязі доказів надіслання належним чином відповідачу копії позовної заяви із додатками до неї.
Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 106 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 2, 106, 107, 108, 158 - 160, 165 КАС України, -
1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про стягнення коштів з Приватно акціонерного товариства «Науоково-дослідний інститут прикладної акустики» - залишити без руху до 02 грудня 2016 року включно, для усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині даної ухвали суду.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовну заяву буде повернуто.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена, згідно з ст. 186 КАС України, протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили, згідно з ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кравців О.Р.