ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
10 листопада 2016 року № 813/1628/15
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі по тексту - відповідач), в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення невиїзної документальної перевірки ФО Коновальчука ОСОБА_3» за №593 від 09.09.2014 року з наступними змінами від 06.10.2014 року та від 08.10.2014 року;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенння Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 13.10.2014 року №0000871720.
03 квітня 2015 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 10 листопада 2016 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України.
11.10.2016 року протокольною ухвалою суду замінено відповідача у справі на належного - Галицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (надалі по тексту - відповідач).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 вересня 2014 року відповідачем було прийнято наказ №593 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ФО Коновальчука ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.01.2013 року - 31.12.2013 року. На підставі вказаного наказу, працівниками податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт за №1082/17-20/НОМЕР_1 від 30.09.2014 року та винесено податкове повідомлення-рішення за №0000871720 від 13.10.2014 року.
Позивач вважає, що наказ №593 від 09 вересня 2014 року про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 з наступними змінами від 06.10.2014 року та від 08.10.2014 року прийнятий із порушенням норм чинного законодавства, зокрема підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000871720 від 13.10.2014 року. Зазначає, що для видання наказу про призначення позапланової документальної перевірки повинні існувати дві умови передбачені пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України. У випадку ж невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України податковим органом призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовні заяві, просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях, обґрунтовує законність наказу, зокрема вважає оскаржуваний наказ таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України. У зв'язку із наведеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
09 вересня 2014 року відповідачем було видано наказ №593 із наступними змінами від 06.10.2014 року та від 08.10.2014 року про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.01.2013 року - 31.12.2013 року.
На підставі вказаного наказу, працівниками відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1, про що складено акт за №1082/17-20/НОМЕР_1 від 30.09.2014 року та винесено податкове повідомлення-рішення за від 13.10.2014 року №0000871720.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 зазначеної статті встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, застосування пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України для проведення позапланової перевірки можливе у випадку перевірки інших платників податків або у випадку отримання податкової інформації, але за одночасної наявності таких двох умов:
-виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства - за результатами таких перевірок інших платників податків або одержана конкретна інформація про такі факти;
-якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Наявність першої умови може підтверджуватися актом перевірки платника податків, якому чітко вказано про порушення або про можливі порушення законодавства у взаємовідносинах з іншим конкретним платником податків, або ж офіційним документом органу державної влади (з вихідним номером, датою та підписом уповноваженої посадової особи), у якому також повинна міститися інформація про порушення або можливі порушення конкретним платником податків вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладений на органи державної податкової служби.
Акти зустрічних перевірок платників податків, акти про неможливість проведення зустрічних звірок, акти про неможливість проведення перевірки платника податків, службові записки оперативних працівників податкової міліції, дані інформаційних систем органів ДПС не є документами, що підтверджують факт проведення перевірки платника податків, за результатами якої виявлені порушення у діяльності іншого платника податків, та є інформацією про порушення іншим конкретним платником податків законодавства.
Наявність другої умови має місце у тому випадку, коли платник податків не надав на письмовий запит органу державної податкової служби пояснень та документів протягом 10 робочих днів. 10 робочих днів обраховуються з дня, коли платник податків фактично отримав запит. Факт виконання цієї умови платником податків може підтверджуватися супровідним листом до пояснень та документів з відміткою органу державної податкової служби про отримання пояснень та документів за переліком, що міститься у такому супровідному листі, або ж поштовою квитанцією, описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомлення про вручення такого листа. В останньому випадку очевидним є те, що опис вкладення у цінний лист має містити детальний опис (назву та реквізити) кожного з документів, вкладених у цінне поштове відправлення.
Важливо також звернути увагу на ту обставину, що Податковий кодекс України не ставить можливість провести позапланову документальну перевірку платника податків на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 у залежність від повноти відповіді на запит органу ДПС. Надання первинних документів, які витребовуються за запитом органів ДПС, та інформації (пояснень) стосовно обставин, щодо яких надання документів не є необхідним, за кожним пунктом запиту є повним виконанням платником податків податкового запиту. У випадку відсутності у платника податків певного виду документів, що витребовуються (наприклад, такі види первинних документів не складаються при конкретному виду господарської операції), про це має бути зауважено у відповіді на податковий запит.
Наведені вище дві умови застосування пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України для видання наказу про призначення позапланової документальної перевірки повинні існувати одночасно. Наявності лише однієї з них не є достатньою підставою для позапланової перевірки платника податків на підставі вказаного припису закону.
Як вбачається із матеріалів справи, інших перевірок, які б слугували підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача протягом звітного року не було, а також ніяких запитів на адресу ОСОБА_1 не направлялося, отже посилання у наказі про проведення вищезгаданої перевірки на п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України є неправомірним, а тому даний наказ не відповідає чинному законодавству, з чого слідує, що і перевірка, яка проведена на підставі наказу виданого з порушенням законодавства, є первісно незаконною та безпідставною.
Так, у рішеннях ВАСУ від 08.07.2014 року №К/9991/17470/11, від 01.07.2014 року № К/9991/17782/11, суд зазначає, що прийняття наказу про проведення перевірки в порушення визначеної Податковим кодексом України процедури проведення та/або призначення перевірок (без належних підстав, а також проведення таких перевірок без дотримання обов'язкових для цього умов) є підставою для його скасування (окрім наказів про призначення виїзних документальних і фактичних перевірок платників податків за умови допуску посадових осіб до проведення перевірки). Проте, враховуючи відсутність процедури допуску до невиїзних перевірок, платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення шляхом недопуску до такої перевірки. Тому у судовому порядку може розглядатися питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.
Що стосується отриманих позивачем у перевіреному періоді доходів, які згідно вимог Податкового Кодексу України підлягають включенню до загального річного оподаткованого доходу та відображенню платником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту від 06.11.2007 року №11247304000 на отримання в кредит коштів. У подальшому права вимоги за кредитним договором були відступлені ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору від 08.12.2011 року купівлі-продажу прав вимог за кредитами ПАТ «Дельта Банк». Між ПАТ «Дельта Банк» та фізичною особою ОСОБА_1 укладений додатковий договір від 20.11.2013 року №3 до договору про надання споживчого кредиту №11247304000 від 06.11.2007 року. Згідно пункту 3 додаткового договору сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу за договором на суму 1406252,77 грн. у відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України.
Окрім цього, як стверджує позивач ним було отримано «матеріальне благо» тільки у першому кварталі 2014 року. Зокрема, лише 14 січня 2016 року Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції зняла арешт нерухомого майна, що було в заставі за вищевказаним кредитним договором. Відтак, лише 14.01.2014 року було виконано зустрічне зобов'язання Банком-Кредитором і позивач зміг набути відповідно до чинного законодавства права розпоряджатися своїм майном. Таким чином, у зв'язку отримання «матеріального блага» тільки у першому кварталі 2014 року згідно вимог Податкового кодексу України, позивач не мав подавати декларацію та сплачувати податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік, а відтак винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення за №0000871720 від 13.10.2014 року підлягає скасуванню.
Згідно із правовими позиціями, викладеними у Постанові від 27.01.2015 р., Верховний Суд України дійшов до висновків, що аналізованими нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до п. п. 81.3 ст. 81 під час проведення перевірок посадові (службові) особи повинні діяти у межах повноважень, визначених Податковим Кодексом.
Враховуючи наведене, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка на підставі наказу за №593 від 09.09.2014 року з наступними змінами від 06.10.2014 року та від 08.10.2014 року є незаконною, та такою що не може породжувати правових наслідків для платника, а винесені на її підставі податкове повідомлення-рішення за №0000871720.від 13.10.2014 року підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення невиїзної документальної перевірки ФО Коновальчука ОСОБА_3» за №593 від 09.09.2014 року з наступними змінами від 06.10.2014 року та від 08.10.2014 року.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенння Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 13.10.2014 року №0000871720.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 листопада 2016 року.