Справа № 630/544/16-ц
Провадження № 2/630/363/16
07 листопада 2016 року м Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участі секретаря Косенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -
встановив:
ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 26,70 кв.м, в тому числі житловою площею 10,50 кв.м, з сіньми літ. «а» і надвірними будівлями і спорудами: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В» і гараж літ. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позову представник ОСОБА_2 вказував на те, що в користуванні у ОСОБА_4, діда позивача, перебувала земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій він збудував будинок. Але свого права власності ОСОБА_4 за життя не зареєстрував. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину у виді житлового будинку прийняв його син, ОСОБА_3, фактично прийнявши спадщину в управління. Але за життя ОСОБА_3, батько позивача, своє право власності на спадщину також не зареєстрував. Після смерті батька у 2002 році позивач залишилась проживати в будинку, прийнявши спадщину в своє володіння та управління.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав суду заяву про підтримання позову і розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання Люботинська міська рада Харківської області не з'явилася, направила листа про розгляд справи за відсутності її представника.
В судовому засіданні встановлене наступне.
На підставі рішення виконавчого комітету Люботинської міської ради депутатів трудящих № 14 від 02 червня 1955 року в розпорядженні ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка площею 600 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «Люботинське БТІ» від 05 серпня 2016 року.
Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого станом на 17 жовтня 2010 року, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, в 1952 році був збудований житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 26,70 кв.м, в тому числі житловою площею 10,50 кв.м, з сіньми літ. «а».
У 1952 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Таким чином, з моменту завершення будівництва житлового будинку ОСОБА_4 набув статусу власника житлового будинку та він набув право в межах, установлених законом, володіння, користування й розпорядження цим майном.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, був збудований та набутий ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 11 червня 1988 року.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР (редакції 1963 року) визначається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та вчинив зазначені дії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За повідомленням Другої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4, з заявою про прийняття спадщини звернувся його син, ОСОБА_3, заповіт від імені померлого не посвідчувався.
Згідно ст. 529 ЦК УРСР (редакції 1963 року), діючого на час відкриття спадщини, при спадкоємстві за законом, спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 його син ОСОБА_3, прийнявши спадщину у належний спосіб, набув права володіння, користування й розпорядження житловим будинком.
Але, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції Харківської області 30 квітня 2014 року. Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1.
Родинні відносини позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 08 липня 1987 року і свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 15 травня 2010 року.
Після смерті батька ОСОБА_1 у шестимісячний строк фактично вступила в управління і володіння житловим будинком, оскільки залишилась мешкати в будинку, доглядала за його станом та використовувала земельну ділянку.
Оскільки ОСОБА_1 у належний спосіб прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3, але оформити свої спадкові права і отримати свідоцтво про право власності вона не може через відсутність реєстрації права власності на ім'я спадкодавця, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР (редакції 1963 року), суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 26,70 кв.м, в тому числі житловою площею 10,50 кв.м, з сіньми літ. «а» і надвірними будівлями і спорудами: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В» і гараж літ. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. О. Малихін