справа № 22-ц/796/6668/2016 головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В.
8 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Литвиненко Р.С.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року,
У вересні 2015 року ПАТ "Акцент-Банк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 4 липня 2008 року на підставі договору № б/н ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 24 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість в розмірі 28164 грн. 97 коп., яку банк просив стягнути на його користь з ОСОБА_1
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у задоволенні позову ПАТ "Акцент-Банк" відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ПАТ "Акцент-Банк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження звернення відповідача з заявою на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту саме до ПАТ "Акцент-Банк" є помилковими. Та обставина, що під час укладення вказаного договору було використано бланк ПАТ КБ "Приватбанк" не впливає на факт укладення такого договору між сторонами, оскільки договір підписано саме уповноваженою особою ПАТ "Акцент-Банк", зазначений документ має відтиск штампу та печатки позивача, а тому стороною договору виступає саме ПАТ "Акцент-Банк", який набув за договором відповідних прав та обов'язків, в тому числі право вимагати повернення кредиту.
ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ПАТ "Акцент-Банк" в суд апеляційної інстанції не з'явилось, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України її неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 4 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" з заявою про оформлення на своє ім'я кредиту "Швидка готівка" з бажаним кредитним лімітом 3000 грн. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що така заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір сторін про надання банківських послуг.
Своїм підписом у вказаній заяві відповідач засвідчив, що він ознайомився і погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
Крім того, своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування у Приватбанку, а також його місцезнаходження (а. с. 7).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
На підтвердження отримання кредиту відповідачем у ПАТ "Акцент-Банк" та наявності у останнього заборгованості за кредитним договором №б/н від 4 липня 2008 року, позивачем до суду першої інстанції було надано заяву ОСОБА_1 про отримання кредиту "Швидка готівка" подану до ПАТ КБ "Приватбанк", пам'ятку клієнта ПАТ КБ "Приватбанк", Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ "Акцент-Банк", а також розрахунок заборгованості ПАТ "Акцент-Банк" за кредитним договором .
Згідно з ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивач повиненбув належними та допустимими доказами довести, наявність між сторонами дійсних прав та обов'язків, які випливають з укладеного кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також невиконання ним взятих на себе зобов'язань на підставі кредитного договору.
Проте, вказаних доказів ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду позивачем надано не було.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні": меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Разом з тим при знятті грошових коштів з карткового рахунку операція відбувається за ініціативою клієнта банку - держателя платіжної картки.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.
У п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ.
Всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, позивачем також не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ПАТ "Акцент-Банк" кредитних коштів та їх використання відповідачем.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, що вказаний кредит був оформлений ним у ПАТ КБ "Приватбанк".
Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності між сторонами прав та обов'язків, що випливають з кредитного договору б/н від 4 липня 2008 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Під час дослідження доказів та встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.
Посилання скаржника на те, що сам факт використання бланку договору ПАТ КБ "Приватбанк" при під час укладення вказаного договору між ПАТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки на пам'ятці клієнта "швидка готівка" наявний підпис керівника відділення та печатка саме ПАТ КБ "Приватбанк".
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
Л.Д.Поливач