04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" листопада 2016 р. Справа№ 911/2867/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Доманської М.Л.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.
за участю представників сторін:
від ТОВ „Торговий дім „Насіння”: ОСОБА_2 - довіреність № 7Д-32 від 14.09.2015.
від ТОВ „Преміум-Трейдс”: ОСОБА_3 - керівник, витяг з ЄДР № НОМЕР_1 від 07.11.2016.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум-Трейдс” на ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року у справі № 911/2867/15 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року за нововиявленими обставинами
у справі № 911/2867/15 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою Приватного підприємства „Шамраївський цукровий завод”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Агроекс”
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2016 року у справі № 911/2867/15 задоволено частково заяву ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 за нововиявленими обставинами.
Змінено ухвалу господарського суду Київської області від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ „Преміум-Трейдс” у сумах: 2 436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 001 979 104,39 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 135 782 087,67 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Прийнято в цій частині нову ухвалу, якою кредиторські вимоги ТОВ „Преміум Трейдс” до ТОВ „СП Агроекс” відхилено. Заяву ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 за нововиявленими обставинами в частині зобов'язання розпорядника майна боржника внести зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ „СП Агроекс” в рамках розгляду заяви за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Преміум-Трейдс” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року за нововиявленими обставинами та залишити ухвалу господарського суду Київської області від 10.03.2016 року без змін, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Доманської М.Л., Сотнікова С.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2016 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу представники ТОВ „Українська аграрно-хімічна компанія” та ТОВ „Торговий дім „Насіння” просили залишити її без задоволення у зв'язку з безпідставністю, а ухвалу Господарського суду Київської області від 22.09.2016 року, як законну і обґрунтовану, - без змін.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.11.2016 року для розгляду справи № 911/2867/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.
Ухвалою суду від 08.11.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ „Преміум-Трейдс” прийнято до провадження.
Представник ТОВ „Преміум-Трейдс” в судовому засіданні 08.11.2016 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року за нововиявленими обставинами та залишити ухвалу господарського суду Київської області від 10.03.2016 року без змін.
Представник ТОВ „Торговий дім „Насіння” в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
08.11.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Преміум-Трейдс” слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Як встановлено судом, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2867/15 за заявою ПП „Шамраївський цукровий завод” про банкрутство ТОВ „СП Агроекс”, провадження в якій порушено ухвалою суду від 13.08.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ „СП Агроекс”, до якого включено, зокрема, вимоги ТОВ „Преміум-Трейдс” у сумах: 2 436,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; 1 001 979 104,39 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 135 782 087,67 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів.
01.08.2016 року кредитор у справі - ТОВ „Торговий дім „Насіння” звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить змінити ухвалу суду від 10.03.2016 року в частині визнання кредиторських вимог ТОВ „Преміум-Трейдс”, відмовити останньому в задоволенні заяви з кредиторськими вимогами до боржника та зобов'язати розпорядника майна внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ „СП Агроекс”, посилаючись на наявність істотних обставин, що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду кредиторських вимог ТОВ „Преміум-Трейдс” та винесення в даній справі ухвали суду від 10.03.2016 року.
За наслідками розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2016 року задоволено частково заяву ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 за нововиявленими обставинами.
Змінено ухвалу господарського суду Київської області від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ „Преміум-Трейдс” у сумах: 2 436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 001 979 104,39 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 135 782 087,67 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Прийнято в цій частині нову ухвалу, якою кредиторські вимоги ТОВ „Преміум-Трейдс” до ТОВ „СП Агроекс” відхилено. Заяву ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 за нововиявленими обставинами в частині зобов'язання розпорядника майна боржника внести зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ „СП Агроекс” в рамках розгляду заяви за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Переглядаючи законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на таке.
Відповідно до частини другої ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У частині першій статті 113 ГПК України вказано, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Відповідно до п. 2. Постанові Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 26.12.2011 року № 17, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до п. 8.6. вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ № 17, прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2016 року, серед іншого, задоволено частково заяву ТОВ „Преміум-Трейдс” про визнання кредиторських вимог до ТОВ „СП Агроекс”, визнано грошові вимоги ТОВ „Преміум-Трейдс” до боржника у сумах: 2 436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 001 979 104,39 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 135 782 087,67 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині кредиторську заяву відхилено; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ „СП Агроекс”, до якого включено вимоги, в тому числі, ТОВ „Преміум-Трейдс”.
В ході розгляду грошових вимог ТОВ „Преміум-Трейдс”, судом було встановлено, що між ТОВ „Преміум-Трейдс” (продавець), ТОВ „Інвестиційна компанія „ІФГ Капітал” (повірений продавця) та ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 320-БВ/15 від 12.03.2015 року, договір купівлі-продажу цінних паперів № 319-БВ/15 від 12.03.2015 року та договір купівлі-продажу цінних паперів № 318-БВ/15 від 12.03.2015 року, за умовами яких продавець зобов'язується забезпечити передачу у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери на умовах, передбачених цими договорами.
Пунктами 1.2 зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів визначено реквізити ідентифікації цінних паперів.
Загальна сума договору купівлі-продажу цінних паперів № 320-БВ/15 від 12.03.2015 року становить 294 489 922,50 грн. (п. 1.3 вказаного договору).
Загальна сума договору купівлі-продажу цінних паперів № 319-БВ/15 від 12.03.2015 року становить 350 347 500,00 грн. (п. 1.3 вказаного договору).
Загальна сума договору купівлі-продажу цінних паперів № 318-БВ/15 від 12.03.2015 року становить 350 352 577,50 грн. (п. 1.3 вказаного договору).
На виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів № 320-БВ/15 від 12.03.2015 року, договору купівлі-продажу цінних паперів № 319-БВ/15 від 12.03.2015 року та договору купівлі-продажу цінних паперів № 318-БВ/15 від 12.03.2015 року ТОВ „Преміум-Трейдс” було здійснено передачу у власність ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” визначених вказаними договорами цінних паперів.
Разом з тим, з метою забезпечення виконання вказаних договорів купівлі-продажу, між ТОВ „Преміум-Трейдс” (кредитор) та ТОВ „СП Агроекс” (поручитель) було укладено договір поруки № 004-П/1203 від 12.03.2015 року, договір поруки № 005-П/1203 від 12.03.2015 року та договір поруки № 006-П/1203 від 12.03.2015 року, за умовами яких поручитель поручається перед кредитором за повне виконання ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” (боржник) усіх його зобов'язань, що виникають з договорів купівлі-продажу цінних паперів № 320-БВ/15 від 12.03.2015 року, № 319-БВ/15 від 12.03.2015 року та № 318-БВ/15 від 12.03.2015 року (основні договори).
В подальшому, у зв'язку з невиконанням ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, ТОВ „Преміум-Трейдс” у передбаченому законодавством порядку, звернулося з грошовими вимогами до поручителя - ТОВ „СП Агроекс” згідно з договорами поруки № 004-П/1203 від 12.03.2015 року, № 005-П/1203 від 12.03.2015 року та № 006-П/1203 від 12.03.2015 року, що в свою чергу і стало підставою для прийняття рішення щодо визнання ТОВ „Преміум-Трейдс” кредитором ТОВ „СП Агроекс” ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 10.03.2016 року в даній справі.
Проте, як вбачається із заяви ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд зазначеної вище ухвали суду за нововиявленими обставинами, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у справі № 914/1721/15, копію якої долучено заявником до заяви, визнано недійсними договори купівлі-продажу цінних паперів № 318-БВ/15, № 319-БВ/15, № 320-БВ/15, укладені 12.03.2015 року ТОВ „Преміум-Трейдс” з ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” за участі ТОВ „Інвестиційна компанія „ІФГ Капітал”; спростовано майнові дії ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” щодо набуття 345 005 іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ КУА ОСОБА_4 (ЗНВГПФ ОСОБА_5) та підписання актів прийому-передачі цінних паперів від 13.03.2015 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № 318-БВ/15 від 12.03.2015 року; спростовано майнові дії ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” щодо набуття 345 005 іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ КУА ОСОБА_4 (ЗНВГПФ ОСОБА_5) та підписання актів прийому-передачі цінних паперів від 13.03.2015 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № 319-БВ/15 від 12.03.2015 року; спростовано майнові дії ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” щодо набуття 289 995 іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ КУА ОСОБА_4 (ЗНВГПФ ОСОБА_5) та підписання актів прийому-передачі цінних паперів від 13.03.2015 року до договору купівлі-продажу цінних паперів №320-БВ/15 від 12.03.2015 року. Зазначена постанова у відповідності до ст. 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в касаційному порядку не скасована.
Відповідно до приписів статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з приписами частини першої та частини другої статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 3.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” у силу припису частини другої статті 548 ЦК України визнання правочину недійсним тягне за собою наслідки у вигляді визнання недійсними правочинів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язання, яке виникає з цього правочину, навіть якщо самі по собі вони відповідають вимогам закону. Виняток становить гарантія, оскільки згідно зі статтею 562 названого Кодексу вона не залежить від основного зобов'язання.
Згідно з частиною першої статті 215 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Заперечуючи проти поданої заяви, ТОВ „Преміум-Трейдс” зазначає, що зазначені вище договори купівлі-продажу цінних паперів від 12.03.2015 року було визнано недійсними з посиланням на частину першу статті 20 Закону про банкрутство, як такі, в результаті укладення яких виконання ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” своїх зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим. А тому, на думку скаржника, в такому разі визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів (основних зобов'язань) не тягне за собою наслідків, передбачених ст. ст. 215, 216, 236, 548 ЦК України.
З цього приводу необхідно зазначити, що з огляду на сферу регулювання Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Закону № 2343-XII) загалом і за змістом зазначеної норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
Згідно з частиною другою статті 4 ЦК основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 ЦК порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Таким чином і з огляду на положення статей 4, 104, 110-112 ЦК, Закон № 2343-XII є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм ЦК, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 13.04.2016 року у справі № 3-304гс16 (№ 908/4804/14).
Тобто, визнання правочинів недійсними з підстав, передбачених ст. 20 Закону про банкрутство, не виключає можливості застосування до таких правочинів наслідків їх недійсності, передбачених ЦК України, зокрема, щодо недійсності правочинів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язання, яке виникає з недійсного правочину, а відтак вищенаведені твердження ТОВ „Преміум-Трейдс” судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки в судовому порядку було визнано недійсним договори купівлі-продажу цінних паперів від 12.03.2015 року (основні договори), то відповідні договори поруки № 004-П/1203 від 12.03.2015 року, № 005-П/1203 від 12.03.2015 року та № 006-П/1203 від 12.03.2015 року, за умовами яких поручитель поручився перед кредитором за повне виконання ПАТ „Технологічна аграрна компанія об'єднана” (боржник) усіх його зобов'язань за вказаними договорами купівлі-продажу (основними зобов'язаннями), є також недійсними в силу приписів частини другої статті 548 ЦК України.
Вказані обставини щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у справі № 914/1721/15, що в свою чергу тягне за собою недійсність договорів поруки, якими забезпечено виконання основних зобов'язань (договорів купівлі-продажу), станом на дату прийняття судом ухвали від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 не були і не могли бути відомі заявнику та є істотними для розгляду заявлених ТОВ „Преміум-Трейдс” кредиторських вимог, а відтак судом першої інстанції правомірно здійснено перегляд вказаної ухвали в частині визнання кредиторських вимог ТОВ „Преміум-Трейдс” та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ „СП Агроекс”, з огляду на недійсність правочинів, на підставі яких ТОВ „Преміум-Трейдс” було визнано кредитором.
Здійснюючи перегляд заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника з урахуванням нововиявлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у справі № 914/1721/15 спростовує кредиторські вимоги ТОВ „Преміум-Трейдс” до ТОВ „СП Агроекс”, які було визнано ухвалою суду від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15, в повному обсязі.
За таких обставин, господарський суд Київської області дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ „Торговий дім „Насіння” про перегляд ухвали суду від 10.03.2016 року у справі № 911/2867/15 за нововиявленими обставинами в частині зміни вказаної ухвали щодо визнання кредиторських вимог ТОВ „Преміум-Трейдс” шляхом відмови останньому у задоволенні заяви про визнання його кредиторських вимог до ТОВ „СП Агроекс” та виключення з реєстру вимог кредиторів боржника у сумах: 2 436,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 001 979 104,39 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 135 782 087,67 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Що стосується вимоги заявника про зобов'язання розпорядника майна боржника ТОВ „СП Агроекс” внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів боржника, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у її задоволенні, оскільки відповідні дії належить до компетенції того складу суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ „СП Агроекс”.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 22.09.2016 року у даній справі є обґрунтованою та такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставні, необґрунтовані та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум-Трейдс” на ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року у справі № 911/2867/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2016 року у справі № 911/2867/15 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу № 911/2867/15 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді М.Л. Доманська
ОСОБА_1