08.11.2016 року Справа № 904/3580/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
судді: Чимбар Л.О., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Крицька Я.Б.
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №2045 від 25.02.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №52-16/76 від 07.10.2016 р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року у справі №904/3580/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення 3 647 грн. 16 коп.,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року (суддя Золотарьова Я.С.) в задоволенні позову про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 3 647, 16 грн. за договором №ПР/М-13-2/11-13/387/НЮдч від 28 листопада 2013 року відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано ст.ст.104, 107 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що процедуру реорганізації Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не завершено, подання позову ОСОБА_3 акціонерним товариством "Українська залізниця", як правонаступника Державного підприємства "Придніпровська залізниця" є передчасним.
Не погодившись з зазначеним рішенням позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" оскаржує його на предмет невідповідності нормам матеріального, процесуального права та фактичним обставинам справи.
Апелянт посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200, було утворено ОСОБА_3 Акціонерне Товариство "Українська Залізниця". Додатком 1, до названої постанови Кабінету Міністрів України, затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено ОСОБА_3 акціонерне товариство "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло Державне Підприємство "Придніпровська Залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця", був затверджений статут Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", відповідно до п. 2 якого - Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до Постанови КМУ від 25.06.2014 №200. Пунктом 12 статуту закріплено, що Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Також відповідно до Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", згідно статті 6 Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
В свою чергу 21.10.2015 року відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄРДПОУ 40075815). До даних "Про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й Державне підприємство "Придніпровська Залізниця". Регіональна філія "Придніпровська Залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи -Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Згідно витягу з протоколу №1 засідання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 21.10.2015 датою початку фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було визначено 01.12.2015 року.
Позивач стверджує, що реорганізація, а відповідно і правонаступництво вже відбулись, що підтверджується передавальним актом від 01 грудня 2015 року.
Також позивач вказує на те, що додаткова угода №9 до договору №ПР/М-13-2/11-13/387/НЮдч від 28 листопада 2013 року про заміну сторони договірних правовідносин з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на ОСОБА_3 акціонерне товариство "Українська залізниця" та зміну місцезнаходження та банківських реквізитів була підписана за згодою сторін, визнана та засвідчена підписами обох сторін, та не ставилася під сумнів і не оскаржувалась у будь -який спосіб.
Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про припинення Державного підприємства "Придніпровська залізниця", процедуру реорганізації цього підприємства не можна вважати завершеною, на даний час зазначене підприємство залишається суб'єктом господарювання та володіє усіма процесуальними правами сторони у господарському судочинстві.
Відповідач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року без змін, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
04 липня 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року у справі №904/3580/16.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 липня 2016 року апеляційну скаргу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року у справі №904/3580/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Сизько І.А., Чимбар Л.О., який призначено на 31 серпня 2016 року на 14:15 год.
Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_4 від 31 серпня 2016 року № 1144/16, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді -доповідача Орєшкіної Е.В. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/3580/16.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2016 року визначено для розгляду справи №904/3580/16 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Сизько І.А., Чимбар Л.О.
Ухвалою суду від 02 вересня 2016 року апеляційна скарга Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року у справі №904/3580/16 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів, її розгляд призначено в судовому засіданні на 13 жовтня 2016 року о 14:30 год.
13 жовтня 2016 року оголошувалася перерва до 08 листопада 2016 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат" про стягнення 3 647, 16 грн. плати за користування вагонами на підставі актів про затримку вагонів форми ГУ-23а №37, №114 ваід 31 грудня 2015 року.
Відмовляючи в позові господарський суд дійшов висновку, що процедура реорганізації не завершена, тому подання позову ОСОБА_3 акціонерним товариством "Українська залізниця" як правонаступника Державного підприємства "Придніпровська залізниця" було передчасним.
Втім, апеляційний господарський суд вважає такі висновки господарського суду безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 було утворено ОСОБА_3 акціонерне товариство "Українська залізниця". Додатком 1 до названої постанови затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено ОСОБА_3 акціонерне товариство "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" був затверджений статут Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", відповідно до п.2 якого товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200. Пунктом 12 Статуту визначено, що товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
21.10.2015 відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й Державне підприємство "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
18.08.2015 Міністерством інфраструктури України відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України був затверджений передавальний акт Державного підприємства "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
01.12.2015 було складено заключний передавальний акт, відповідно до якого ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укрзалізниця" прийняло майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі всі права та обов'язки, переходило до останнього.
Тобто, нова юридична особа - ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укрзалізниця" була створена та набула право/дієздатності, зокрема, й у спірних правовідносинах, за визначеною законодавчими приписами процедурою.
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, в тому числі й ті, що засвідчують право особи на звернення до суду з позовом.
У спірних відносинах саме факт створення, реєстрації та набуття ОСОБА_3 акціонерним товариством "Українська залізниця" прав та обов'язків за передавальними актами, як одна з підстав для звернення до суду з цим позовом, має значення для вирішення спору, тоді як внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не впливає на визначення моменту матеріального правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", адже зі змісту Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Цивільного кодексу України вбачається, що створення нової юридичної особи в результаті злиття, набуття нею прав та обов'язків правопопередників, є складовими процесу цього виду реорганізації, які за часом виникнення, передують моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, визначеного нормою ч.3 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Тобто, у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акта чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом включення запису про припинення юридичної особи до державно реєстру.
Відтак, оскільки приписи зазначених вище нормативних актів не визначають іншого моменту для набуття юридичною особою право/дієздатності, реалізація суб'єктом господарювання прав, фактично набутих у визначений законом спосіб, є безумовною підставою, зокрема і для їх судового захисту в порядку визначеному Господарського процесуального кодексу України.
Розглядаючи позовні вимоги по суті апеляційний господарський суд встановив наступне.
28 листопада 2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом (п.1 Договору).
Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.5 Договору).
Відповідно до п.6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.8 Договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 Договору).
Відповідно до пункту 15 Договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Строк дії Договору з 11.12.2013 до 10.12.2018 включно (п.20 Договору).
В грудні 2015 року залізницею було прийнято до перевезення порожні вагони у кількості 61 вагон №№61913208-60926268, поїзд №2106, 57 вагонів №№56118904-53602793, поїзд №2180, дані вагони було затримано через зайнятість колії на станції призначення Кривий Ріг.
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення №868 від 31 грудня 2015 року, №869 від 31 грудня 2015 року були надані через наявність на коліях станцій призначення Кривий Ріг неприйнятих ОСОБА_3 акціонерним товариством "Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу та за твердженням позивача заважали йому виконувати технологічні операції з вантажем.
За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг Західний складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №37, №114 від 31 грудня 2015 року, акти загальної форми ГУ-23 №37, 120 від 31 грудня 2015 року.
Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №2106 (згідно акту ГУ-23а №37 від 31 грудняґ 2015 року) отримано відповідачем 31 грудня 2015 року о 06:30 год.
Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №2180 (згідно акту ГУ-23а №114 від 31 грудняґ 2015 року) отримано відповідачем 31 грудня 2015 року о 06:45 год.
Відповідно до акту про затримку вагонів №114 від 31 грудня 2015 року затримані вагони, що прибули поїздом №2180 31 грудня 2015 року о 04:05 год., відправлені поїздом №2180 01 січня 2016 року о 19:20 год.
Відповідно до акту про затримку вагонів №31 від 31 грудня 2015 року затримані вагони, що прибули поїздом №2106 29 грудня 2015 року о 04:32 год. відправлені поїздом №2105 10 січня 2016 року о 15:00 год.
Викладені обставини слугували визначальними для нарахування плати за користування вагонами у загальній сумі 3 647, 16 грн. по відомостях плати ф. ГУ-46 №№18019023, 03019008, 03019005, 03019007, 02019004, 03019006, 18019022, 16019021, 14019020, 14019017, 22019030, 07029059, які підписані представником відповідача із застереженнями про часткову відмову в оплаті, оскільки шляхи прийому були вільні для прийняття вагонів.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлю-ються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус „вантажу”, що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.
Згідно з п.6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999р. N113 усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажо-власника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ цих Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно п.3 розділу ІІ Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
В п.4 розділу ІІ Правил зазначено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначе-них фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем по причині скупчення на станції Кривий Ріг внаслідок несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що призвело до затримки останніх, ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення залізниці про готовність забрати на свою під"їзну колію вагони зі станції призначення, а також доказів на підтвердження прийняття заходів відносно залізниці з приводу порушення нею умов договору №ПР/М-13-2/11-131387 НЮдч від 28.11.2013р. в частині дотримання строку подачі вагонів на під"їзну колію вантажовласника нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 3 647, 16 грн. є обґрунтованим і правомірним.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про відсутність своєї вини у затримці спірних вагонів колегією суддів не прийняті до уваги з огляду на наступне.
Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Крім того, відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці .
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач зі свого боку не надав.
Також, в обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач подав до суду довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
В абз.3, 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України №0701-11/96/275/14 від 12.06.2014р. зазначено: "Що ж до зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача і через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, то у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. У разі відмови представника вантажовласника підписати акт загальної форми ГУ-23 станція призначення складає акт за названою формою про відмову від підписання акта представником вантажоодержувача.
Водночас слід мати на увазі, що: визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів; вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під"їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під"їзну колію".
У даному випадку, позивачем надані пояснення поїзних диспетчерів з обґрунтуванням причин видачі наказів про затримку спірних вагонів.
За таких обставин висновок відповідача про наявну можливість у позивача доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій, який зроблений за результатом самостійного аналізу наданого позивачем ОСОБА_5 про зайнятість колій на станції призначення, носить суб'єктивний характер.
Посилання відповідача на неправильне нарахування позивачем плати за користування вагонами є необґрунтованим, оскільки відповідно до п.п.2-4, 5, 6, 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника знаходяться у нього в користуванні. Тому плата за користування вагонами обчислюється за загальний час, зокрема, з часу передачі наказу про затримку до часу закінчення затримки на підході до станції призначення з додаваннями часу від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції.
Плата за користування вагонами по відомостям ф.ГУ-46 №№ 18019023, 03019008, 03019005, 03019007, 02019004, 03019006, 18019022, 16019021, 14019020, 14019017, 22019030, 07029059 залізницею розрахована вірно. Від нарахованої суми за загальний час користування спірними вагонами, в розрахунку позовних вимог, віднята погоджена і стягнута сума плати за користування вагонами, які були затримані на коліях станції призначення з вини одержувача по актам загальної форми ГУ-23 № 1 від 03.01.16р., № 382 від 12.01.16р.. № 86 від 03.01.16р.. № 273 від 09.01.16р.. № 433 від 13.01.16р. тож. спірна сума складає від'ємну частину.
Відповідач не правомірно вважає, що потрібно окремо нараховувати плату за користування спірними вагонами за затримку вагонів на підході до станції призначення та на станції призначення. При цьому, його твердження про різне регулювання правовими нормами нарахування плати за користування вагонами, через їх затримку з вини відповідача на підходах до станції призначення та на станції призначення, нормативними вимогами не підтверджується з огляду на вищезазначене.
З врахуванням викладеного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року у справі підлягає скасуванню на підставі ч.1 п.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2016 року у справі №904/3580/16 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ40081237) 3 647 грн. 16 коп. плати за користування вагонами, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378, 00 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ40081237) витрати по сплаті судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги в сумі 1 515 грн. 80 коп.
Видати накази.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя І.А. Сизько
(Дата підписання постанови в повному обсязі 14.11.16 р.)