ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.10.2016Справа №910/1033/16
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”
до Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа”
про стягнення заборгованості в розмірі 42 432 347,93 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 42 432 347,93 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2016 було порушено провадження у справі № 910/1033/16, розгляд справи призначено на 24.02.2016.
17.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та письмове підтвердження відсутності аналогічного спору.
Судове засідання 24.02.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 розгляд справи було призначено на 30.03.2016.
10.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 30.03.2016 представники сторін з'явились.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2016 провадження у справі № 910/1033/16 було зупинено до вирішення справи № 910/1416/16, зобов'язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи № 910/1416/16.
19.09.2016 представником позивача було подано клопотання про поновлення провадження у справі, а також заяву про зміну підстави позову та залучення до участі у справі іншого відповідача, надано докази вирішення справи № 910/1416/16.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2016 провадження у справі №910/1033/16 було поновлено, розгляд справи призначено на 12.10.2016.
10.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» було подано письмові заперечення на заяву позивача щодо зміни підстав позову та залучення до участі у справі іншого відповідача.
У судове засідання 12.10.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 12.10.2016 з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 12.10.2016 заяву позивача про зміну підстави позову та залучення до участі у справі іншого відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Проаналізувавши подану позивачем заяву про зміну підстав позову, суд встановив, що з урахуванням заяви про заміну відповідача у справі, позивач вказаною заявою фактично змінив і предмет і підставу позову, що не допускається Господарським процесуальним кодексом України, а тому у задоволенні вказаної заяви суд відмовив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
01.12.2012 року між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (далі - постачальник, позивач) та ОСОБА_3 підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (в подальшому змінено організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю, далі - споживач) укладено Договір № 76 про постачання електричної енергії (далі - Договір), згідно з п. 1 якого постачальник електроенергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 - “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатку № 5 “Графік зняття показників розрахункових засобів обліку електричної енергії”.
Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства (п. 7.2. Договору). Договір було укладено з протоколом розбіжностей, узгодженим між сторонами.
Пунктом 1 Порядку розрахунків за активну електричну енергію (додаток № 4 до Договору) визначено, що розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника електричної енергії, вказаний у п. 10 Договору - поточний рахунок із спеціальним режимом використання - для сплати за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, кошти за недораховану електричну енергію та ін. № 260363141401 в Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363 (з урахуванням змін, внесених до Договору Додатковою угодою № 5 до від 01.01.2014).
Позивач зазначає суду про те, що у зв'язку із неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань за Договором у нього утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію в розмірі 42 366 367,52 грн.
12.02.2015 року між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (первісний кредитор), Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережа» (далі - новий кредитор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги № 23 (далі - Договір уступки), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» заборгованості за Договором про постачання електричної енергії № 76/223 від 01.12.2012 року, щодо заборгованості, яка утворилася за грудень 2014 року на загальну суму 42 366 367,52 грн. До нового кредитора переходять права первісного кредитора за зобов'язаннями в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав на підставі договору та акту звірки розрахунків.
Згідно з пунктами 2.1., 2.5 Договору уступки первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредиторові всі документи, які засвідчують право вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для його здійснення за основним договором, в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання договору, а новий кредитор за відступлення права вимоги сплачує суму у розмірі 42 366 367,52 грн первісному кредиторові у повному обсязі до 31.12.2015 року.
Відповідно до п. 2.4 Договору уступки у разі отримання первісним кредитором грошових коштів від боржника в рахунок погашення ним заборгованості за основним договором після набуття новим кредитором права вимоги за цим договором, первісний кредитор зобов'язаний не пізніше наступного дня за днем отримання грошових коштів перерахувати їх на рахунок нового кредитора.
Умови, порядок та строки виконання зобов'язання боржником перед новим кредитором визначаються договором про порядок проведення розрахунків по Договору про відступлення права вимоги (п. 2.7 Договору уступки).
Відповідно до п. 2.8 Договору уступки первісний кредитор відступає новому кредиторові право вимоги щодо пені, інфляційних збитків та 3% річних, які можуть бути нараховані по вказаній у п. 1.1. Договору заборгованості. Позивач зазначає суду у своєму позові про те, що відповідач порушив умови Договору уступки в частині розрахунків з позивачем за відступлене право вимоги до боржника, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 42 366 367,52 грн.
Судом встановлено, що в січні 2016 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного антикорупційного бюро України (позивач у справі № 910/1416/16) до Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа” (відповідач-1 у справі № 910/1416/16), Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (відповідач-2 у справі № 910/1416/16), Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (відповідач-3 у справі № 910/1416/16), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 підприємство “Енергоринок” (третя особа-1 у справі № 910/1416/16) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 23 від 12.02.2015 року.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить ст. 514 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15-1, 16, 26 Закону України “Про електроенергетику” та п. 6.3 Правил користування електричною енергією, що є підставою для визнання його недійсним. Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1416/16.
В ході розгляду справи № 910/1416/16 було встановлено, що 12.02.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» було укладено Договір № 25 про порядок проведення розрахунків по Договору про відступлення права вимоги № 23 від 12.02.2015 року (далі - Договір № 25), згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. якого ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” зобов'язується сплатити ПАТ “Холдингова компанія “Енергомережа” у безготівковій формі шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок останнього борг у сумі 41 866 367,52 грн впродовж 10 днів з моменту підписання Договору про відступлення права вимоги № 23 від 12.02.2015. А залишок суми боргу зі сплати вартості спожитої у грудні 2014 року електроенергії у розмірі 500 000,00 грн, а також всі зобов'язання щодо оплати пені, інфляційних збитків та 3% річних, які були відступлені згідно ст. 605 Цивільного кодексу України, припиняються новим кредитором прощенням боргу на вказану суму.
12.02.2015 року ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» перераховано на рахунок ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» грошові кошти в сумі 41 866 367,52 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 3712, 4075, 4703 від 13.02.2015 року, 20.02.2015 року та 04.03.2015 року відповідно.
Разом з цим, доказів виконання Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережа» на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» зобов'язання зі сплати грошових коштів, як це передбачено п. 2.5. Договору уступки, суду не представлено. Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2016 року у справі № 910/1416/16 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним Договір № 23 про відступлення права вимоги від 12.02.2015 року, укладений між ПрАТ «ХК «Енергомережа», ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідачі у справі № 910/1416/16 оскаржили його в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у справі № 910/1416/16 рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким Договір № 25 від 12.02.2015 про порядок проведення розрахунків по Договору про відступлення права вимоги № 23 від 12.02.2015 визнано недійсним.
Як зазначено у вищевказаній постанові, відповідно до тексту Договору № 25 його укладено 12.02.2015 року між відповідачами 1 та 3 у справі № 910/1416/16 з метою погашення заборгованості за Договором поставки, яка утворилась станом на грудень 2014 року в розмірі 42 366 367,52 грн, а також вимог щодо пені, інфляційних збитків та 3% річних, які можуть бути нараховані на цю заборгованість. Не зважаючи на те, що Договір № 25 укладався на виконання Договору уступки і в той же день, 12.02.2015 року, його було укладено між двома сторонами - боржником та новим кредитором, фактично виконано, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями. При цьому, оскільки трьома сторонами було визначено необхідність встановлення умов, порядку та строків виконання зобов'язань як істотну умову за Договором уступки, щодо чого не було досягнуто згоди й такі умови не було визначено, Договір уступки є неукладеним.
Відтак, Київським апеляційним господарським судом у справі № 910/1416/16 встановлено, що Договір уступки є неукладеним.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи те, що Київським апеляційним господарським судом встановлено, що Договір уступки, стягнення боргу за яким є предметом спору в цій справі, є неукладеним, він не може створювати для його сторін жодних обов'язків. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у справі № 910/1416/16 станом на поточну дату є чинною.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором уступки в розмірі 42 432 347,93 грн не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Повне рішення складено 09.11.2016.
Суддя О.В. Нечай