26 жовтня 2016 року м. Київ К/800/25905/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Олексієнка М.М.,
Рецебуринського Ю.Й.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року,
У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дочірний банк Сбербанку Росії" (далі - позивач, ПАТ "ДБ Сбербанку Росії") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач, УДВС ГУЮ у Черкаській області), в якому просив визнати неправомірними бездіяльність УДВС ГУЮ у Черкаській області щодо нерозгляду скарги ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" від 04 лютого 2015 року по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. за реєстровим №190 від 26 квітня 2012 року;
зобов'язання УДВС ГУЮ у Черкаській області розглянути скаргу ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" від 04 лютого 2015 року по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. за реєстровим №190 від 26 квітня 2012 року, винести відповідну постанову та направити її на адресу заявника.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги, позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень з направленням справи на новий розгляд.
У свою чергу, відповідач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення, рішення судів без змін.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами 28 квітня 2012 року УДВС ГУЮ у Черкаській області була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №32447099 по примусовому виконанню виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В. за реєстровим №190 від 26 квітня 2012 року про звернення стягнення на майно: нежитлову будівлю з прилеглими будівлями та спорудами: адмінприміщення-гараж (літ. А-1), гараж (літ. Б-1), склад (літ. В-1), магазин (літ. Ж-1), склад (літ. З-1), трансформаторна підстанція (літ. Кк-1), рельсова дорога (1), огорожа (1), вигрібна яма (ІХ), вбиральня (літ. ЯЮ), що знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Золотоноша, вулиця Заводська, 4-б, та належить на праві власності ТОВ "Торговий дім "Сван", за рахунок коштів отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" у розмірі 9 000 000,00 грн.
06 лютого 2015 року на адресу начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області позивачем було направлено скаргу від 04 лютого 2015 року (а.с.13), отримана відповідачем 09 лютого 2015 року (а.с.17), в якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області з примусового виконання Виконавчого напису №190;
- зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області вжити вичерпних заходів з примусового виконання Виконавчого напису №190;
- повернути на користь ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" з УДВС ГУЮ у Черкаській області кошти в сумі 9 936,00 грн.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач вважає, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства України, скаргу від 04 січня 2015 року не розглянуто, рішення, передбачене статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження", не прийнято та не направлено позивачу.
.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача в частині допущення УДВС ГУЮ у Черкаській області протиправної бездіяльності щодо направлення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги від 04 лютого 2015 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до частини 1, 3, 8 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
Згідно частини 1, 2 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
Як вбачається з матеріалів справи за наслідками розгляду скарги позивача від 04 лютого 2015 року, що надійшла на адресу відповідача 09 лютого 2015 ороку за вх..№448/2.1-25/5, начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області була прийнята постанова про результати перевірки виконавчого провадження від 12 лютого 2015 року, якою у задоволенні скарги відмовлено.
Згідно копії супровідного листа №737/2.1-28 від 12 лютого 2015 року (а.с.30) та витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції №2.1-28 за 2015 рік (а.с.33) вбачається, що 17 лютого 2015 року відповідачем було направлено позивачу постанову від 12 лютого 2015 року про результати перевірки виконавчого провадження (а.с.31) із супровідним листом простою кореспонденцією.
При цьому, направлення скарги на адресу ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" простою кореспонденцією не суперечить вимогам статті 31 вказаного Закону.
Що стосується вимог касаційної скарги про вирішення питання чи відбувалось авансування виконавчого провадження, то в даному випадку зазначені вимоги не були заявлені позивачем при зверненні до адміністративного суду та не були предметом дослідження при розгляді даної справи.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірний банк Сбербанку Росії" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
.
Судді: В.В.Швець
М.М.Олексієнко
Ю.Й.Рецебуринський